WWW.LI.I-DOCX.RU
БЕСПЛАТНАЯ  ИНТЕРНЕТ  БИБЛИОТЕКА - Различные ресурсы
 

«Питання на екзамен із історії української журналістики Основні ідеї «Одвертого листа до галицької української молодежі» І. Франка (сутність ...»

Питання на екзамен

із історії української журналістики

Основні ідеї «Одвертого листа до галицької української молодежі» І. Франка (сутність гасла «навчитися чути себе українцями», шляхи «морального переродження», подолання «китайської стіни», витворення «величезної дійової задачі» галицької молоді; поняття «українського партикуляризму» тощо). Кого мав на увазі І. Франко, коли писав: «Ми мусимо почувати себе не піонерами, але рядовими…»? Як розглядає питання творення української нації І. Франко, звертаючись до галицької української молоді?

Стаття І. Франка «Поза межами можливого» в контексті політичних гасел Української держави ХХІ століття.

Публіцистичні роздуми (памфлет) М. Хвильового «Україна чи Малоросія» (ідеали «геніального неспокійного громадянина» в Україні, відродження і розвиток державності, «виявлення культурних можливостей молодої нації», «конфлікт двох культур», «нездатність побороти конкурента» тощо). Хто з українських публіцистів різного часу аналізував «конфлікт двох культур»? Які ідеї були ними висловлені? Чи настане час „геніального неспокійного громадянина” в Україні; як ці питання розглядаються в українській пресі сьогодні? Основні ідеї памфлету «Україна чи Малоросія» М. Хвильового. Хто з українських публіцистів різного часу аналізував проблему «малоросійства»? Які ідеї були ними висловлені?

Провідні редактори й публіцисти української преси періоду національно-визвольних змагань (1917–1920 рр.). Формування тогочасною журналістикою громадської думки. Засоби використання пародії, сатири й гумору в публіцистиці українських літераторів початку ХХ ст. Створення політичних портретів в українській пресі.

Ієрархічна структура радянської журналістики. Ідеологічні принципи й настанови в керівництві засобами масової інформації.

Світоглядні тенденції у публікаціях літературно-мистецьких журналів 20–30-х рр. ХХ століття (Східна та Західна Україна).

«Літературно-науковий вістник» і «Вістник» (1898–1939): еволюція художньо-світоглядних засад (періоди виходу, програма, редакційний комітет і відповідальні редактори, провідні автори, змістове наповнення, національно-політичні позиції). Який географічний діапазон видавничих центрів «Літературно-наукового вісника» / «Вісника»? Чи видавався цей журнал в еміграції? Вибір українських публіцистів: між Заходом і Сходом (за матеріалами журналу «Літературно-науковий вісник» / Вісник»), тематичний аналіз 2 публікацій.

Українська таборова преса першої половини ХХ ст. (1919–1950): причини та умови появи, періоди, хронологічні й територіальні межі, кількісно-якісні характеристики, загальне спрямування часописів, видатні публіцисти й громадські кореспонденти).

Національні ідеї в українській еміграційній пресі (публіцистика Є. Маланюка, М. Шаповала, Ю. Шевельова, С. Петлюри). «Малоросійство» у трактуванні Є. Маланюка та Ю. Шевельова: спільне й відмінне.

Основні чинники створення ЗМІ в період Другої світової війни; громадсько-публіцистична діяльність українських журналістів на фронтах, у тилу, на окупованій українській території, у таборах «переміщених осіб». Хто з українських журналістів перебував у таборах переміщених осіб і видавав пресу? Яку пресу на території України у 1942-1943 рр. можемо назвати легальною і нелегальною (підпільною)? Яка преса існувала на тимчасово окупованих територіях УРСР під час Другої світової війни (подайте приклади)? Чи коректним є поняття «окупаційна» преса; чим це поняття відрізняється від «колабораціоністської» преси; які вам приклади відомі? Чи видавали українські військовополонені та біженці свою періодику під час Другої світової війни (при позитивній відповіді подайте прилади)?





Преса «руху опору» 70-80-х рр. ХХ століття (основні ідеї, їх реалізація), актуальність для українського суспільства початку ХХІ століття. Публіцистика І. Дзюби, В. Чорновола, В. Мороза, Є. Сверстюка та ін. В чому полягав «кримінальний злочин» І. Дзюби при написанні праці «Інтернаціоналізм чи русифікація»?

Українські мас-медіа незалежної України: становлення, типологія, перспективи (кількісно-якісні показники, інноваційні процеси, формати, проблемно-тематичний зріз).

Обов’язковим є знання публіцистичних праць, редакційних статей, журналістських виступів, що входили до списку публіцистичних творів на 3–4 курсі. Частина історичного, теоретичного та публіцистичного матеріалу входить до тестових питань.

Тестові питання

1. Перше періодичне видання на території України вийшло друком у такому місті:

1. Петербург; 2. Київ;

3. Одеса; 4. Львів.

2. Альманах „Русалка Дністровая” (1837) надрукований у:

1. Львов; 2. Києві;

3. Будимі; 4. Відні.

3. Перший українськомовний тижневик на території України мав назву:

1. „Громада”; 2. „Зоря Галицька”;

3. „Хлібороб”; 4. „Харьковский еженедельник”.

4. До жанру фізіологічного нарису звертався у першій половині ХІХ ст. український літератор:

1. Є. Гребінка; 2. П. Гулак-Артемовський;

3. М. Костомаров; 4. І. Котляревський.

5. Перу Тараса Шевченка належить твір публіцистичного звучання:

1. „Мемуар”; 2. „Журналистика”;

3. „Анонс г-жи Пиуновой”; 4. „Передмова до другого видання „Кобзаря”.

6. Офіційним редактором журналу «Основа» був:

1. П. Куліш; 2. Т. Шевченко;

3. В. Білозерський; 4. М. Костомаров.

7. У Женеві М. Драгоманова та його однодумці видавали збірник, а потім журнал під назвою:

1. «Воля»; 2. «Свобода»;

3. «Україна»; 4. «Громада».

8. Сергій Подолинський – це:

1. Російський революціонер; 2. Французький утопіст;

3. Послідовник І. Франка; 4. Співробітник журналу «Громада».

9. Найдовготривалішим виданням українського спрямування в межах Російської імперії у ХІХ – на початку ХХ ст. став журнал:

1. „Киевлянин”; 2. «Киевская старина»;

2. „Літературно-науковий вісник”; 4. „Украинский журнал”.

10. Редактором журналу „Літературно-науковий вісник” був:

1. С. Петлюра; 2. М. Вороний;

3. С. Єфремов; 4. О. Олесь.

11. На ниві національної журналістики кінця ХІХ – початку ХХ ст. працювали цілі родини української інтелігенції, серед яких:

1. Липинські; 2. Шульгіни;

3. Косачі; 4. Науменки.

12. Першим українськомовним тижневиком на Східній Україні був:

1. „Літературно-науковий вісник”; 2. „Рідний край”;

3. „Хлібороб”; 4. „Харьковский еженедельник”.

І3. Псевдонім В. Сивенький у газеті „Громадська думка / „Рада” належить фейлетоністу:

1. В. Самійленку; 2. Л. Глібову;

3. О. Маковею; 4. В. Дорошенку.

І4. Першим національним щоденним виданням на Східній Україні була газета:

1. „Хлібороб” 2. „Рідний край”

3. „Громадська думка” 4. „Рада”.

15. «Федфебель у Вольтерах» - твір:

А. Ніковського 2. С. Єфремова

3. Д. Донцова 4. С. Петлюри.

16. Думки про «міщанський шпінгалет» та інститут «вчених хохлів» висловлені у памфлетах:

1. Д. Донцова; 2. М. Хвильового;

3. С. Петлюри; 4. І. Дзюби.

17. «Нести прапор пролетарської революції», «йти наперекір усяким забобонам у національному питанні» закликав:

1. Д. Донцов; 2. М. Хвильовий;

3. С. Петлюра; 4. І. Дзюба.

18. «Український вісник» - це орган:

1. ОУН-УПА; 2. Не був органом жодної організації;

3. УРСР; 4. Спілки українських журналістів на чужині.

19. Автором навчального посібника з історії української преси першої половини ХІХ ст. є:

1. І. Франко; 2. Л. Михайлин;

3. А. Животко; 4. П. Федченко.

20. Найстарішим українським літературним журналом сьогодні є:

1. «Всесвіт»; 2. «Сучасність»;

3. «Молода Україна»; 4. «Радуга».

Першим українськомовним тижневиком на Східній Україні був:

1. „Хлібороб”; 2. «Громадська думка»

3.„Рідний край”; 4. «Харьковский еженедельник».

2. Першим українським щоденним виданням на території Україні була газета:

1. „Рада”; 2. «Рідний край»;

3. „Діло”; 4. «Громадська думка».

3.Першим періодичним виданням у Києві була газета:

«Киевлянин»; 2. «Киевские губернские ведомости»;

«Киевский телеграф». 4. «Киевские объявления».

«… Губернские ведомости» в Російській імперії були засновані в такому році:

1812; 2. 1838;

3.1835; 4. 1861.

Л. Глібов був редактором тижневика в такому місті:

Харків; 2. Київ;

3.Чернігів; 4. Полтава.

Першим редактором журналу „Киевская старина” був:

1. М. Драгоманов; 2. Ф. Лебединцев;

3.М. Максимович; 4. В. Науменко.

7. Редактором журналу „Літературно-науковий вісник” був:

1. Т. Шевченко; 2. В. Винниченко;

3. М. Грушевський; 4. М. Гнатюк.

8. Фейлетон В. Самійленка «Як я перейшов од слова до … думки» зокрема розповідає про газету:

1. «Громадська думка»; 2. «Слово»;

3. «Думські вісті»; 4. «Рада».

9. Леся Українка друкувала сатиричні поезії у журналі:

1. «Шершень»; 2. «Українська хата»;

3. «Дзвін»; 4. «Рідний край».

10. Меценатом української національної преси на початку ХХ ст. був:

1. В. Винниченко; 2. М. Шаповал;

3. Є. Чикаленко; 4. М. Драгоманов.

11. Умови розвитку преси на Східній Україні початку ХХ ст. проаналізовано в статті:

1. «Тяжким шляхом» Б. Грінченка; 2. «Поза межами можливого» І. Франка;

3. «Пан-політик» Лесі Українки; 4. «Поети і інтелігенція» В. Стефаника.

12. Образи Каїна, Юди, Молчаліна, Хлестакова використовував у своїй публіцистиці:

1. В. Винниченко; 2. О. Маковей;

3. М. Хвильовий; 4. С. Єфремов.

13. Серед членів редколегії журналу «Веселка» (Каліш, 1921–1923) був поет:

П. Тичина; 2. Є. Маланюк;

В. Сосюра; 4. М. Рильський.

14. В період Другої світової війни працювала українська радіостанція:

1. Імені Тараса Шевченка; 2. «Свобода»;

3. «Українське слово»; 4. «Смерть окупантам!».

15. До шістдесятників належить журналіст:

1. І. Дзюба; 2. Л. Костенко;

3. В. Симоненко; 4. В. Стус.

16. «Інтернаціоналізм чи русифікація» - це праця:

1. В. Мороза; 2. В. Чорновола;

3. І. Дзюби; 4. Є. Сверстюка.

17. В. Чорновіл був редактором позацензурного журналу:

1. «Український вісник»; 2. «Літературно-науковий вісник»;

3. «Вісник»; 4. «Кафедра».

18. Всеукраїнська громадсько-політична газета «Демократична Україна» до 1991 р. мала назву:

1. «Правда»; 2. «Пролетарська правда»;

3. «Голос України»; 4. «Радянська Україна».

19. У 2000–2010 рр. у Києві була відновлена й видавалась газета:

1. «Україна»; 2. «Киевский телеграф»;

3. «Товариш»; 4. «Діло».

20. В Україні сьогодні зареєстровано друкованих засобів масової інформації:

1. Понад 10 тисяч; 2. Понад 20 тисяч;

3. Понад 30 тисяч; 4. Понад 40 тисяч.

Перше періодичне видання на території України вийшло в такому місті:

Харкові; 2. Одесі;

3.Києві; 4. Львові.

Перша газета українською мовою мала назву:

«Громада»; 2. «Харьковский еженедельник»;

3.«Зоря Галицька»; 4. «Хлібороб».

«Русалка Дністровая» (1837) – це :1. Альманах; 2. Журнал;

3.Зібрання; 4. Часопис.

4. Ім’я Розумник належить одному з харківських публіцистів і редакторів початку ХІХ ст.:

1. Срезневському; 2. Артемовському;

3.Гонорському; 4. Склабовському.

Перший українськомовний альманах у Росії вийшов друком у такому місті:

1. Львів; 2. Петербург;

3.Будапешт; 4. Харків.

6. Редактором і видавцем газети „Киевский телеграф” (1859–1876) тривалий час був:

1. М. Драгоманов; 2. П. Куліш;

3.М. Максимович 4. А. фон Юнк.

7. Т. Шевченко був творчим ядром журналу:

1. «Народное чтение»; 2. «Основа»;

3.«Записки о Южной Руси»; 4. «Киевлянин».

8. Редактором журналу «Літературно-науковий вісник» був:

1. М. Драгоманов; 2. М. Коцюбинський;

3.М. Грушевський; 4. М. Шаповал.

9. Найдовготривалішим українознавчим виданням у межах Російської імперії у ХІХ – на початку ХХ ст. був журнал:

1. «Киевлянин»; 2. «Киевская старина»;

3.«Основа»; 4. «Украинский журнал».

10. Українська таборова преса пов’язана з подіями:

Революції 1905–1907 рр.; 2. Першої світової війни;

3.Лютневої революції; 4. Громадянської війни.

11. В період Другої світової війни працювала українська радіостанція:

1. Імені Тараса Шевченка; 2. «Свобода»;

3. «Українське слово»; 4. «Смерть окупантам!».

12. Перу Тараса Шевченка належить такий твір публіцистичного звучання:

1. «Журнал»; 2. «Мемуары»;

3. «Анонс»; 4. «Катерина».

І3. Леонід Глібов найчастіше друкував свої журналістські матеріали в газеті:

«Киевлянин»; 2. «Черниговский листок»;

3.«Громадська думка»; 4. «Рідний край».

14. І. Франко – автор такої публіцистичної праці на сторінках ЛНВ:

1. «Поза межами можливого»; 2.«Солідарності»;

3. «Каменяр»; 4. «Критичні письма о галицькій інтелігенції».

15. В українській пресі початку ХХ ст. популярним був жанр:

1. Інтерв’ю; 2. Есе;

3. Фейлетону; 4. Коментаря.

16. Образи Каїна, Юди, Молчаліна, Хлестакова використовував у своїй публіцистиці:

1. В. Винниченко; 2. О. Маковей.

3. М. Хвильовий; 4. С. Єфремов;

17. Думки про «міщанський шпінгалет із російських кіл» та інститут «вчених хохлів» висловлені в памфлетах:

1. М. Хвильового; 2. В. Підмогильного;

3. Д. Донцова; 4. С. Єфремова.

18. В. Чорновіл був редактором позацензурного журналу:

1. «Український вісник»; 2. «Літературно-науковий вісник»;

3. «Вісник»; 4. «Кафедра».

19. В Україні сьогодні зареєстровано друкованих засобів масової інформації:

1. Понад 10 тисяч; 2. Понад 20 тисяч;

3. Понад 30 тисяч; 4. Понад 40 тисяч.

20. Автором навчального посібника з історії української преси ХІХ –ХХ ст. є:

1. І. Франко; 2. О. Маковей;

3. А. Животко; 4. П. Федченко.

Перше періодичне видання на території України вийшло в такому місті:

1. Львові; 2. Києві;

3.Одесі; 4. Харкові.

Ім’я Розумник належить одному з харківських публіцистів і редакторівпочатку ХІХ ст.:

1. Срезневському; 2. Гонорському;

3.Артемовському; 4. Склабовському.

Перша газета українською мовою мала назву:

1. «Громада»; 2. «Харьковский еженедельник»;

3.«Хлібороб»; 4. «Зоря Галицька».

Перший українськомовний альманах у Росії вийшов друком у такому місті:

1. Львів; 2. Петербург;

3.Будапешт; 4. Харків.

5. «Русалка Дністровая» (1837) – це :

1. Журнал; 2. Зібрання;

3. Альманах; 4. Часопис.

6. Т. Шевченко був творчим ядром журналу:

1. «Основа»; 2. «Хата»;

3.«Записки о Южной Руси»; 4. «Киевлянин».

7. Редактором і видавцем газети «Киевский телеграф» (1859–1876) тривалий час був:

1. М. Драгоманов; 2. П. Куліш;

3.М. Максимович 4. А. фон Юнк.

8. Найдовготривалішим українознавчим виданням у межах Російської імперії у ХІХ – на початку ХХ ст. був журнал:

1. «Киевлянин»; 2. «Киевская старина»;

3.«Основа»; 4. «Украинский журнал».

9. Редактором журналу «Літературно-науковий вісник» був:

1. М. Драгоманов; 2. М. Коцюбинський;

3.М. Шаповал; 4. Д. Донцов.

10. Перша щоденна українська газета на Східній Україні мала назву:

«Хлібороб»; 2. «Рідний край»;

3.«Громадська думка»; 4. «Рада».

11. Українська таборова преса періоду Першої світової війни виходила в такому місті:

1. Москва; 2. Берлін;

3.Владивосток; 4. Зальцведель.

12. В якій країні на початку 20-х рр. ХХ ст. не видавалась українська преса:

1. Франції; 2. Єгипті;

3. Сирії; 4. Канаді.

13. Перша програма українського радіо вийшла в ефір у:

1920 р. 2. 1924 р.

3.1939 р. 4. 1991 р.

14. Під час Другої світової війна працювала українська радіостанція:

«Дніпро»; 2. «Україна в огні»;

3. «Україна»; 4. «Голос України».

15. Після завершення Другої світової війни на території Німеччини та Австрії українська преса видавалась у таборах (1945–1950):

Військовополонених; 2. Переміщених осіб (Ді-Пі; DP);

3.Остарбайтерів; 4. Концентраційних таборах.

16. Фалалей Повинухін – герой фейлетонів такого письменника:

1. Є. Гребінки; 2. В. Самійленка;

3.Г. Квітки; 4. Л. Глібова.

17. Перу Тараса Шевченка належить рецензія:

1. «Журнал»; 2. «Мемуары»;

3. «Анонс г-жи Пиуновой»; 4. «Провинциальные театры».

І8. Леонід Глібов був редактором-видавцем провінційного тижневика:

1. «Рідний край»; 2. «Черниговские губернские ведомости»;

3.«Черниговский листок»; 4. «Волынь».

19. І. Франко – автор такої публікації на сторінках ЛНВ:

1. «Лис Микита»; 2. «Поза межами можливого»;

3. «Звернення»; 4. «Критичні письма о галицькій інтелігенції».

20. В українській пресі початку ХХ ст. популярним був жанр:

1. Фейлетона; 2. Репліки;

3. Інтерв’ю; 4. Коментаря.

21. Олена Пчілка – редакторка-видавниця тижневика:

1. «Світова зірниця»; 2. «Маяк»;

3. «Дзвін»; 4. «Рідний край».

22. Псевдонім В. Самійленка (зокрема як фейлетоніста газети «Рада»):

1. Сивенький; 2. Самійло;

3. В. Сам; 4. Радянин.

23. Умови розвитку преси на Східній Україні початку ХХ ст. проаналізовано в статті:

1. «Тяжким шляхом» Б. Грінченка; 2. «Поза межами можливого» І. Франка;

3. «Пан-політик» Лесі Українки; 4. «Поети і інтелігенція» В. Стефаника.

24. Образи Каїна, Юди, Молчаліна, Хлестакова використовував у своїй публіцистиці:

1. В. Винниченко; 2. О. Маковей.

3. М. Хвильовий; 4. С. Єфремов;

25. Серед членів редколегії журналу «Веселка» (Каліш, 1921–1923) був поет:

1. П. Тичина; 2. Є. Маланюк;

3. В. Сосюра; 4. М. Рильський.

26. Думки про «геніального неспокійного громадянина» в Україні висловлені в памфлеті:

1. М. Хвильового; 2. В. Підмогильного;

3. Д. Донцова; 4. С. Єфремова.

27. До шістдесятників належить журналіст:

1. І. Дзюба; 2. Л. Костенко;

3. В. Симоненко; 4. В. Стус.

28. «Інтернаціоналізм чи русифікація» - це праця:

1. В. Мороза; 2. В. Чорновола;

3. І. Дзюби; 4. Є. Сверстюка.

29. В. Чорновіл був редактором позацензурного журналу:

1. «Український вісник»; 2. «Літературно-науковий вісник»;

3. «Вісник»; 4. «Кафедра».

30. Національна спілка журналістів України видає професійний журнал:

1. «Журналіст України»; 2. «Свобода слова»;

3. «Медіаправо»; 4. «Журналист».

31. Найстарішим українським літературним журналом сьогодні є:

1. «Радуга»; 2. «Сучасність»;

3. «Молода Україна»; 4. «Всесвіт».

32. Всеукраїнська громадсько-політична газета «Демократична Україна» до 1991 р. мала назву:

1. «Правда»; 2. «Пролетарська правда»;

3. «Радянська Україна»; 4. «Голос України».

33. У 2000–2010 рр. у Києві була відновлена й видавалась газета:

1. «Україна»; 2. «Киевский телеграф»;

3. «Товариш»; 4. «Діло».

34. В Україні сьогодні зареєстровано друкованих засобів масової інформації:

1. Понад 10 тисяч; 2. Понад 20 тисяч;

3. Понад 30 тисяч; 4. Понад 40 тисяч.

35. Автором навчального посібника з історії української преси першої половини ХІХ є:

1. І. Франко; 2. Л. Михайлин;

3. А. Животко; 4. П. Федченко.


Похожие работы:

«ПРИМЕРНАЯ ПРОГРАММА ПО ЧУВАШСКОМУ ЯЗЫКУ ДЛЯ 5-9 КЛАССОВ РУССКОЯЗЫЧНЫХ ШКОЛ Составители: Г.В. Абрамова, Н.А. Краснова, О.И. Печников, Е. А. Мулюкова, Р.И. Гурьева Содержание Пояснительная записка Общая характеристика программы Вклад учебного предмета "Чувашский язык" в достижение целей основног...»

«Министерство культуры Российской Федерации ФГБОУ ВО Красноярский государственный художественный институтУТВЕРЖДАЮ: Ректор А.А. Покровский 02 июля 2014 г. Протокол Ученого совета № 4 от 02.07.2014 Основная образовательная программа высшего профессионального образования Направление подготовки 071500 (51.03.02) Народн...»

«Особливості виконання творчого проекту на уроках трудового навчання Вчитель трудового навчання, вчитель-методист Яворівської ЗОШ Алексюк П.П.Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасної школи повинен володіти певними якостями: гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях...»

«План виховної роботи з 8 класом Дата Основні виховні заходи Індивідуальна робота Заходи по охороні життя і здоров`я Взаємодія з учнівським самоврядуванням Робота з батьками ВЕРЕСЕНЬ 1.09 Свято Першого дзвоника „ День знань”а) урочиста лінійка;б) перший урок; Підбі...»

«Приложение 1 к "Положению об оплате труда работников ГУ РК "Национальный архив РК"УТВЕРЖДАЮ Директор ГУ РК "Национальный архив РК" Т.И.Лахтионова""2013 г. Показатели эффективности деятельности работы в ГУ РК "Национальный архив РК" N пп. Показатели эффективности рабо...»

«УКРАЇНАМІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯБРАГИНІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА ПЕТРОПАВЛІВСЬКОГО РАЙОНУДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ СЬОМОГО СКЛИКАННЯ ТРЕТЯ СЕСІЯ РІШЕННЯ Про програму соціально-економічного та культурного розвитку сільської ради на 2016 рік Керуючись ст. 26 Закону Укр...»

«"Дней Александровых прекрасное начало". Внутренняя политика 1801-1812 гг. Внешняя политика Александра 1 1801-1812гг Отечественная война 1812г Европа под сенью Священного союза 1815-1825гг Второй период правления Александра. 1815-1825. Внутрен...»

«У Т В Е Р Ж Д А Ю Директор ДШИ № 42 Гармония. Е.Ю.Ракитина. сентября 2015 годаПЛАН РАБОТЫМУНИЦИПАЛЬНОГО БЮДЖЕТНОГО ОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО УЧРЕЖДЕНИЯ ДОПОЛНИТЕЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ ДЕТЕЙ ДЕТСКАЯ ШКОЛА ИСКУССТВ № 42 Гармония г. АРХАНГЕЛЬСКА НА 2015 – 2016 УЧЕБН...»

«Настоящие Правила приема разработаны в соответствии с Федеральным Законом Российской Федерации от 29.12.2012 №273-ФЗ "Об образовании в Российской Федерации", "Порядком при...»






















 
2017 www.li.i-docx.ru - «Бесплатная электронная библиотека - различные ресурсы»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.