WWW.LI.I-DOCX.RU
БЕСПЛАТНАЯ  ИНТЕРНЕТ  БИБЛИОТЕКА - Различные ресурсы
 

«ДЕПАРТАМЕНТ КУЛЬТУРИ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) ПУБЛІЧНА БІБЛІОТЕКА імені ЛЕСІ УКРАЇНКИ ДЛЯ ...»

ДЕПАРТАМЕНТ КУЛЬТУРИ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ

КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

(КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ)

ПУБЛІЧНА БІБЛІОТЕКА імені ЛЕСІ УКРАЇНКИ ДЛЯ ДОРОСЛИХ м. КИЄВА

ВІДДІЛ ДОВІДКОВО-БІБЛІОГРАФІЧНОЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Провісник української ідеї

(до 170-річчя заснування Кирило-Мефодіївського товариства)

Інформаційний список літератури

Київ 2015

Інформаційний список літератури «Провісник української ідеї» містить інформаційні матеріали про першу політичну організацію української інтелігенції – Кирило-Мефодієвське товариство.

Основним джерелом пошуку документів для списку використано електронний каталог Публічної бібліотеки імені Лесі Українки.

Добір документів завершено у травні 2015 року.

Документи списку розташовано за розділами, в межах розділів у алфавітному порядку.

Маємо надію, що даний список стане у нагоді вчителям, студентам, учням, бібліотечним працівникам та всім, кого цікавить історія культурно-політичного життя України другої половини ХІХ століття.

Укладач, комп’ютерний набір Мамалига Т. В.

Редактор Трубайчук О. М.

Телефон для довідок 486-01-46

e-mail lubibl@ukr.net© Публічна бібліотека імені Лесі Українки

Вступне слово

«Від Кирило-Мефодіїського братства веде свою історію

весь новий український політичний рух».

М. С. Грушевський

Кирило-Мефодіївське братство – перша політична організація української інтелігенції.

Назва за Статутом – «Слов'янське товариство святих Кирила і Мефодія», за царською охранкою – «Украйно-слов'янське товариство», в радянській історіографії – «Кирило-Мефодіївське товариство». Михайло Драгоманов, Михайло Грушевський називали це об'єднання братством, як і Тарас Шевченко в листі до Миколи Костомарова від 1 лютого 1847 року. Виникло в Києві у грудні 1845 – січні 1846 роках. Члени його – головним чином вихованці Київського і Харківського університетів. «Товариство іменує своїми покровителями святих просвітителів слов'янства Кирила і Мефодія й приймає своїм знаком печатку (кольцо) або ікону з іменами або зображеннями цих святих», — зазначалося в головних правилах братства.

Фундатори організації колезький секретар, історик права М. Гулак, ад'юнкт Київського університету М. Костомаров і його студент В. Білозерський. До них приєдналися вчителі П. Куліш і Д. Пильчиков, студенти О. Павроцький, О. Маркович, І. Посяда, Г. Андрузький, О. Тулуб, поміщик М. Савич. У квітні 1846 року членом Кирило-Мефодіївського братства став Тарас Шевченко. Близько 100 осіб в Україні, Росії, Білорусі, Польщі, Литві, Чехії підтримували зв'язки і дружні стосунки з членами братства. Програмові положення його викладені в документах: «Книга буття українського народу», «Статут Слов'янського товариства святих Кирила і Мефодія», відозви «Брати українці!», «Братья великороссияне и поляки!», пояснення до Статуту і записка про народну освіту В. Білозерського, записка М. Костомарова про панславізм, М. Савича – про емансипацію жінок у суспільстві, праці Г. Андрузького «Проекти досягнення можливого ступеня рівності й свободи (переважно в слов'янських землях)», «Ідеали держави», а також листуванні, художніх і публіцистичних творах братчиків.

Провідним документом братства дослідники вважають «Книгу буття українського народу». Сам автор М. Костомаров в «Автобіографії» (1885) зробив підрядкову примітку такого змісту: «Чому вона названа «Закон Божий» і хто назвав її таким чином, мені до сих пір невідомо, тому про таку назву я й почув вперше у III відділенні». У документах слідчої справи, заведеної на кирило-мефодіївців, що складає 19 томів – частин, особливо крамольним названо саме рукопис «Закону Божого», оскільки любов до України, до її історії в трактаті стала центром усього ідейного навантаження цього твору.





Програмні положення костомарівського «Закону Божого» знайшли практичне втілення у відозвах Кирило-Мефодіївського братства до українців, росіян і поляків. Зазначалося, що український народ своєю самосвідомою боротьбою за волю має показати приклад іншим поневоленим народам. Братчики мали намір заснувати школи з рідною мовою викладання (наприклад, В. Білозерський склав проект про створення в Україні ремісничих шкіл для юнаків козацького стану), видавати книжки й посібники для «простого народу». Вони мріяли про ті часи, коли «відкриється широке поприще для нашої словесності», коли мова досягне такого рівня, що не тільки вітчизняна й світова історія, а навіть і точні науки викладатимуться українською мовою. Програма братства мала здійснюватись «як шляхами виховання, так і шляхами літературними», як зауважив М. Костомаров у «Автобіографії».

Ідеї братства підносились у творах письменників і вчених: М. Костомарова – вірші 1846-1847 років «Спить Вкраїна...», «Діти слави, діти слави...», «На добраніч», стаття «Мысли об истории Малороссии» (1846), дослідження «Славянская мифология» (1847); П. Куліша: історичний роман «Михайло Чернишенко » (1842), поема «Україна» (1843), праця «Повесть об украинском народе» (1846); Г. Андрузького – вірші українською та російською мовами, стаття «Записки про поезію і мову», фольклористично-етнографічна діяльність О. Марковича.

Найбільший вплив на вироблення програмових документів і практичну діяльність братчиків мала творчість Т. Шевченка. На думку М. Драгоманова, «Шевченко стояв попереду вивчених приятелів, київських слов'янофілів, і гарячою громадською думкою, й таким же українством», бо «Шевченко приїхав на Україну з Петербургу з готовими думками про волю України від московських царів». Таке розуміння волі Шевченком у братстві виявив пізніше й І. Франко: «Шевченко вносить новий дух, нові погляди в ту громадку людей молодих, гарячих і перейнятих бажанням загального добра». У братстві поет «був його душею, так як Костомаров його інтелектуальним провідником». Як зізнавався слідству Г. Андрузький, діяльність братства «з від'їздом Шевченка із Києва призупинялась... Шевченко із малоросійських гетьманів підносив Мазепу і на вечорах у Костомарова читав пасквільні вірші».

Свої погляди на питання свободи і єдності народів Шевченко виклав у ряді творів, зокрема в поемі «Єретик» (1845). Поезія рукописної збірки «Три літа», заарештована разом з автором, стала головним звинувачувальним доказом у всій справі кирило-мефодіївців. Антицаристські та антикріпосницькі інвективи у поемах «Сон», «Кавказ», посланні «І мертвим, і живим...», національно – державницькі ідеї поеми-містерії «Великий льох» (списки її відібрано у В.

Білозерського та М. Костомарова), патріотичне трактування історії України в ліричних шедеврах «Чигрине, Чигрине...», «Розрита могила», «Холодний яр», «Гоголю» та інших – царизм інкримінував Т. Шевченку як державну зраду. Хоча в товаристві, за свідченням самих братчиків, і велися дискусії, були наявні певні розходження, однак усіх їх, безсумнівно, об'єднували спільні цінності та ідеали й, що найхарактерніше, бажання змінити соціально-економічну, культурну й політичну долю України.

Ідеї перебудови суспільства єднали кирило-мефодіївців з прогресивними політичними силами тієї епохи. Це засвідчують такі факти: під час поїздки до Польщі П. Куліш і В. Білозерський встановили зв'язки з ученими – славістами П. Дубровським, С. Лінде, В. Мацейовським та іншими. За завданням товариства М. Савич поширював ідеї кирило-мефодіївців у Парижі, А. Міцкевичу він передав «Кобзар» Т. Шевченка; поеми «Гайдамаки» і «Єретик» братчики надіслали чеському громадському діячеві, борцю за національне визволення свого народу П. Шафарику тощо.

Кирило-Мефодіївське братство існувало 15 місяців і було розкрито властями за доносом студента Київського університету О. Петрова наприкінці березня – на початку квітня 1847 р. Учасників організації заарештували й відправили до Петербургу. Слідство тривало до 30 травня 1847 року. Без суду, за «височайшим» повелінням братчиків покарали ув'язненням і засланням у віддалені губернії під нагляд поліції: М. Костомарова – до Саратова, П. Куліша – в Тулу, М. Гулака – на З роки в Шліссельбурзьку фортецю, а згодом до Пермі, В. Білозерського – до Петрозаводська, О. Марковича – до Орла, О. Навроцький відбував 6-місячне ув'язнення у Вятці, а заслання в Єлабузі, Г. Андрузький був висланий до Казані. Найтяжче, як відомо, було покарано Т. Шевченка, що спричинило передчасну смерть поета.

Розгром товариства української інтелігенції та покарання братчиків знайшли резонанс у Європі. Паризькі газети влітку 1847 року вмістили повідомлення про арешт кирило-мефодіївців і заслання Шевченка в солдати. Особливий інтерес до цих подій виявила австрійська й західноукраїнська преса, зокрема в газеті І. Вагилевича «Дневник руський» (1848. Ч. 4) було вміщено вірш польського поета Г. Яблонського «Мученикам вольності з року 1847».

Діячі Кирило-Мефодіївського братства відіграли важливу роль у піднесенні національної самосвідомості українського народу. Вони заклали наукові основи програми національного відродження, які розбудовувались наступними поколіннями. Про свою симпатію до братства, «свіжі й високі ідеї того товариства» писав І. Франко. М. Грушевський наголошував: «Від Кирило-Мефодіївського братства веде свою історію весь новий український політичний рух». Високу оцінку Кирило-Мефодіївське братство як історичне явище здобуло у О. Субтельного: «Воно явило собою першу, хоч і невдалу, спробу інтелігенції перейти від культурницького до політичного етапу національного розвитку; воно привернуло увагу царського уряду (що доти намагався розіграти карту українофільства проти польських культурних впливів на Україну) до потенційної небезпеки зростаючої національної свідомості українців; ліквідація товариства дала сигнал до наступу антиукраїнської політики і ознаменувала початок довгої безупинної боротьби української інтелігенції з російським царатом».

Публікації про Кирило-Мефодіївське товариство

Бойченко Н. Ідеї Кирило-Мефодіївського братства у сучасній ретроспективі : огляд програмного документа / Н. Бойченко // Історія України. – 2003. – Січ. (№1). – С. 10-12.

Борисенко В. Культурно-освітня діяльність масонів, декабристів і кирило-мефодіївців України у першій половині ХІХ ст. / В. Борисенко // Хроніка 2000. – 2007. – № 71. – С. 552-570.

Ган Йонг-Сук. Кирило-Мефодіївське братство і питання сучасної української національної ідентичності : доповідь на 22-й щорічній конфе-ренції на тему України в університеті м.Урбана(США) / Ган Йонг-Сук ; пер. з англ. О. Плаксій // Всесвіт. – 2003. – № 11-12. – С. 164-170.

Гончарук П. Кирило-Мефодіївці про значення Переяславської Ради для історії українського народу / П. Гончарук// Київська старовина. – 2004. – № 1. – С. 34-42.

Гончарук П. Провісники української ідеї : (до 160-річчя Кирило-Мефодіївського товариства) / Петро Гончарук // Київська старовина.– 2006. – № 1. – С. 3-30.

Гончарук П. Історія України з найдавніших часів до початку ХХ століття : курс лекцій : навчальний посібник для вузів / П. Гончарук. – Київ : Центр навчальної літератури, 2005. – 524 с.

Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства. – С. 121-129

Горський В. Історія української філософії : курс лекцій : навчальний посібник для ВНЗ / В. Горський. – Київ : Наукова думка, 1996. – 286 с.

Про Кирило-Мефодіївське товариство. – С. 101-108.

Дяченко Н. П. Національна ідея в суспільно-політичному русі першої пол. XIX ст. та Кирило-Мефодіївське братство : конспект уроку. 9 клас / Н. П. Дяченко // Історія в середніх і вищих навчальних закладах України. – 2005. – № 1. – С. 42-44.

Кирило-Мефодіївське товариство // Український історичний календар - ’96 : щорічник : науково-популярний та літературний альманах Історичного товариства Нестора-літописця. Вип. 2. - Київ, 1995. - С. 29.

Медведчук В. Доктринальні ідеї федералізму : ретроспектива і перспектива українського вибору / В. Медведчук // Право України. – 2012. – № 9. – С. 302-309.

Аналізуються погляди членів Кирило-Мефодіївського товариства, М. Драгоманова, І. Франка, С. Подолинського, М. Грушевського

Нагаєвський І. О. Кирило-Мефодієвське Християнство в Русі-Україні / І. О. Нагаєвський. – Рим : ОО.Василіяни, 1954. – 177 с.

Реєнт О. Модерна українська нація : зародження, формування та утвердження / Олександр Реєнт // День. – 2013. – 19-20 лип. (№ 125-126). – С. 8 : фото.

Розкривається діяльність таємних гуртків, Кирило-Мефодіївського товариства, українських національних партій.

Сергієнко Г. Т. І зіллються в одне море слов'янські ріки : до 150-річчя заснування в Києві Кирило-Мефодіївського т-ва / Г. Т. Сергієнко // Голос України. – 1996. – 17 січ. – С. 7.

Сергієнко Г. Т. Кирило-Мефодіївське товариство : утвердження ідеї національного відродження України в слов'янському світі : до 150-річчя заснування Кирило-Мефодіївського товариства / Г. Т. Сергієнко // Український історичний журнал. – 1996. – № 1. – С.14-27.

Симоненко Р. «Кирило-Мефодіївське» чи «Українсько-слов'янське»?! Р. Симоненко // Київ. – 1996. – № 3-4. – С.119-128.

Тимошенко В. Розвиток концепції громадянського суспільства у вітчизняній політико-правовій думці ХІХ- початку ХХ ст./ В. Тимошенко// Право України. – 2010. – № 7. – С. 33-42.

Розглядається процес розвитку концепції громадянського суспільства у працях членів Кирило-Мефодіївського товариства, культурно-просвітницьких громад, прихильників ліберально-демократичної течії у суспільно-політичному русі України, теоретиків правової держави.

Україна : хронологія розвитку : імперська доба, 1800-1917 рр. / [авт., керівники проекту А. В. Толстоухов, В. О. Зубанов ; авт. О. М. Донік]. – [Київ] : [КРІОН], [2011]. – 560 с. : іл., порт.

Кирило-Мефодіївське товариство. – С. 141-150.

Уривалкін, О. М. Історія України : кінець XVII - початок XXI століття : посібник / О. М. Уривалкін. – Київ : КНТ, 2007. – 436 с. : іл.

Про Кирило-Мефодіївське товариство.- С. 32-35.

Тарас Шевченко і Кирило-Мефодіївське товариство

Настенко-Капалєт Л. Їх було дванадцять? : кількість кирило-мефодіївців змушує по-новому глянути на роль Тараса Шевченка в цьому політично-просвітницькому братстві / Людмила Настенко-Капалєт // Україна молода. – 2015. – 12 берез. (№ 35). – С. 8 : фото

Наумова Н. Енергетика слова. Роздуми про пов'язання "Книги буття" з віршами Тараса Шевченка / Н. Наумова // Сучасність. – 2007. – № 3. – С. 142-150.

У статті робиться порівняння "Книги буття українського народу" Кирило-Мефодіївського братства та віршів Т.Шевченка.

Сергієнко Г. Т. Г. Шевченко і Кирило-Мефодіївське товариство / Г. Сергієнко ; Академія наук Української РСР ; Інститут історії. – Київ : Наукова думка, 1983. – 206 с.

Цвілюк С. Історична мудрість Великого Кобзаря : історизм і соціально-політичний вимір епічних творів Тараса Шевченка / С. Цвілюк. – Одеса : Маяк, 2008. – 311 с.

Шевченкова муза і всеслов'янський ідеал Кирило-Мефодіївського братства.

Яременко В. "Дурний свій розум проклинаю..." : укотре про участь Шевченка в Кирило-Мефодіївському братстві за історіософським виміром: долання стереотипів / В. Яременко // Сучасність. – 2001. – № 3. – С. 132-144.

Яременко В. Тарас Шевченко та Кирило-Мефодіївське братство: долання стереотипів / В. Яременко // Київська старовина. – 2007. – № 2. – С. 59-77.

Провісники української ідеї :

(Засновники та діячі Кирило-Мефодіївсько братства)

Вовкун С. В. Внесок П. О. Куліша у діяльність Кирило-Мефодіївського товариства / С. В. Вовкун // Культура і Сучасність=Culture and Contemporaneity : альманах № 1, 2014. – Київ : Міленіум, 2014. – С. 167-171.

Гончарук П. Засівач доброго, розумного, світлого : до 180-річчя від дня народження кирило-мефодіївця, вченого-енциклопедиста М. І. Гулака / П. Гончарук // Київська старовина. – 2003. – № 2. – С. 114-132.

Дорошенко Д. Микола Іванович Костомаров / Д. Дорошенко. – Київ ; Ляйпціг : Українська накладня. – 96 с.

Кратко М. "Був се чоловік незвичайний..." / М. Кратко // Київ. – 2009. – № 5-6. – С. 147-157.

Про життя та творчість вчителя грецької мови у Тифліській класичній гімназії Миколу Івановича Гулака, одного із ініціаторів заснування Кирило-Мефодіївського братства..

Левенець Ю. А. Василь Білозерський : [про одного із засновників Кирило-Мефодіївського т-ва] / Юрій Анатолійович Левенець // Український історичний журнал. – 1994. – № 2-3. – С. 84-93.

Пінчук Ю. А. М. І. Костомаров у Києві (1844-1847 рр.) / Ю. А. Пінчук // Український історичний журнал. – 1992. – № 5. – С. 3-15.


Похожие работы:

«ПОСТАНОВЛЕНИЕ МИНИСТЕРСТВА ОБРАЗОВАНИЯ РЕСПУБЛИКИ БЕЛАРУСЬ 25 июля 2011 г. № 154 Об утверждении типового учебного плана дошкольного образованияНа основании пункта 3 статьи 151 Кодекса Республики Беларусь об образовании Министерство об...»

«Акробатика Книги Акробатика : метод. рекомендации / М-во нар. образования Молдавской ССР [и др.] ; сост.: Е. М. Филипенко [и др.]. – Кишинев : КГУ им. В. И. Ленина, 1989. – 81 с. – Библиогр.: с. 79-80. Акробатика : учеб. для ин-в физ. культуры / М. Л. Укран [и...»

«Харцизька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Харцизької міської ради Донецької області Розробка відкритого уроку української літератури з мультимедійним супроводом для 5 класу на тему “Історичне минуле нашого народу” Підг...»

«ЗАЯВКА на прохождение тестирования в рамках Всероссийского физкультурно-спортивного комплекса "Готов к труду и обороне" (ГТО) № Наименование Информация Фамилия, Имя, Отчество Пол ID номерИдентификационный номер участника тестирования в АИС ГТО Дата рождения Документ, удостоверя...»

«Вопросы консультативного семинара-практикума для руководителей школ (в дистанционной форме) в online-режиме "Организация выпускных экзаменов в школе" Примечание: в каждом вопросе может быть несколько п...»

«Корпус Миру США в УкраїніСУПРОВІДНИЙ ЛИСТ ЩОДО ПРОЕКТУ РОЗВИТКУ ГРОМАД Загальні відомості про Корпус Миру Корпус Миру – неполітична, нерелігійна організація. Її було засновано Президентом США Джоном Кеннеді у 1961 році з метою зміцнення миру та дружби між людьми різних національн...»

«Тема: Сказы Павла Петровича Бажова (урок внеклассного чтения) Класс: 4 класс Цель: расширить читательский кругозор учащихся на примере жизни и творчества П.П.БажоваЗадачи: познакомить с жизнью и творчеством известного уральского писателя П.П.Бажова, разновидностью пове...»

«Итоговый тест – контроль Верно-неверно1. Этика дает ответ на вопрос: " Что мы должны делать, чтобы совершать нравственные поступки"? Ответ поясните. а. да б. нет.2. Впервые термин "этика" был введен: а. Цицероном; б. Архимедом...»

«Тыва дылды 5-11 класстарга ооредиринге тайылбыр бижик. Пояснительная записка программы обучения тувинскому языку в 5-11 классах. Тыва-дыл тыва нациянын дылы болур. Ында тыва улустун торээн дылын сайзырадып келген байлак дуржулгазы, мерген угааны, угаан-бодалынын чедиишкиннери мооннеттинген. Ол-тыва...»










 
2017 www.li.i-docx.ru - «Бесплатная электронная библиотека - различные ресурсы»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.