WWW.LI.I-DOCX.RU
БЕСПЛАТНАЯ  ИНТЕРНЕТ  БИБЛИОТЕКА - Различные ресурсы
 


«Міністерство освіти і науки України АТЕСТАЦІЯ ТА ПАСПОРТИЗАЦІЯ ПОТЕНЦІЙНО-НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ’ЄКТІВ Конспект лекцій для здобувачів другого (магістерського) рівня галузі ...»

Міністерство освіти і науки України

АТЕСТАЦІЯ ТА ПАСПОРТИЗАЦІЯ

ПОТЕНЦІЙНО-НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ’ЄКТІВ

Конспект лекцій для здобувачів другого (магістерського) рівня галузі знань 26 «Цивільна безпека»

спеціальності 263 «Цивільна безпека»

денної та заочної форм навчання

Луцьк 2016

УДК 351.862(043.2)

ББК 68.9

До друку _____________ Голова Навчально-методичної ради Луцького НТУ

(підпис)

Електронна копія друкованого видання передана для внесення в репозитарій Луцького НТУ ________________ директор бібліотеки.

(підпис)

Затверджено Навчально-методичною радою Луцького НТУ,

протокол № __ від «____» ___________ 2015 року.

Рекомендовано до видання Навчально-методичною радою факультету ФЕПЕС Луцького НТУ, протокол № ___ від «___» ___________ 2015 року.

________________ Голова навчально-методичної ради факультету бізнесу

(підпис)

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри туризму та цивільної безпеки

Луцького НТУ, протокол № __ від «___» __________ 2015 року.

Укладач: _______________ В.І. Федорчук-Мороз., кандидат технічних наук, доцент

(підпис) Луцького НТУ

Рецензент:

_______________ Л.Ф. Бондарчук, кандидат сільськогосподарських наук, доцент

(підпис) Луцького НТУ

Відповідальний

за випуск: ____________ В.І. Федорчук-Мороз., кандидат технічних наук, доцент

(підпис) Луцького НТУ

Атестація та паспортизація потенційно-небезпечних об’єктів [Текст] Конспект лекцій для здобувачів другого (магістерського) рівня галузі знань 26 «Цивільна безпека» спеціальності 263 «Цивільна безпека» денної та заочної форм навчання / уклад. В.І. Федорчук-Мороз. – Луцьк: Луцький НТУ, 2016. – 34с.

Видання містить конспект лекцій, питання для самоконтролю та список рекомендованої літератури.

Призначене для магістрів спеціальності 263 «Цивільна безпека» денної та заочної форм навчання.

©. В.І. Федорчук-Мороз, 2016

Лекція 1

ПАСПОРТИЗАЦІЯ САНІТАРНО-ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ВИРОБНИЦТВ

ІІаспортизація санітарно-технічного стану виробництва починає в себе перевірку відповідності умов праці на робочих місцях існуючим санітарно-гігієнічним вимогам та вимогам безпеки і передбачає інструментальні вимірювання параметрів шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища.

При проведенні паспортизації санітарно-технічного стану виробництв визначаються:

умови праці на робочих місцях (клас та ступінь шкідливості умов праці);

кількість робочих місць, які не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам щодо безпечних умов праці за рівнями шкідливих та небезпечних виробничих факторів (вібрація, шум, запиленість та загазованість повітря робочої зони, електромагнітні випромінювання і т. ін.);

чисельність працівників зайнятих на важких фізичних, небезпечних та шкідливих для їх здоров'я роботах;

небезпечні ділянки виробництв;

технологічні операції та виробниче обладнання, що не відповідають вимогам безпеки праці;

наявність засобів індивідуального захисту і т. ін.

Паспортизація проводиться щорічно під керівництвом служби

охорони праці разом з представниками виробничих підрозділів підприємства.

Для проведення атестації робочих місць за умовами праці та встановлення пріоритету в проведенні оздоровчих заходів використовується «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.2001 р. № 528.





Згідно з „ Положенням про атестацію робочих місць щодо їх відповідності державним актам про охорону праці" на підставі вивчення результатів атестації кожне робоче місце, в разі позитивного рішення щодо його атестації, може бути віднесене до однієї із двох наступних груп.

„Атестоване" - робоче місце відповідає вимогам нормативних актів про охорону праці. До цієї групи належать робочі місця, на яких стан умов праці належить до 1-2 класу за Гігієнічною класифікацією.

„Атестоване і вимагає пільг і компенсацій" - робоче місце, на якому стан умов праці належить до З класу за Гігієнічною класифікацією (важкі та шкідливі умови).

Відповідно до Закону України „ Про пенсійне забезпечення" (ст.13) за результатами атестації робочих місць складаються карти умов праці, в яких фіксуються санітарно-гігієнічні умови праці, її важкість і напруженість. На підставі атестації визначаються шкідливі фактори виробничого середовища, які можуть вплинути на стан здоров'я працівників, а також їх нащадків, і призначаються пенсії за віком на пільгових умовах за списками №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. На підставі атестації також визначається розмір надбавки до заробітної плати (див. с. 51 абз. 2)

Атестація робочих місць за умовами праці проводиться згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 1.09.1992 р. про „ Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці"

Атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Здійснюється атестація згідно з методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджуваними Мінпраці та МОЗ.

Атестація робочих місць за умовами праці проводиться ате- стаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, що передбачені і. о активним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Позачергова атестація робочих місць за умовами праці проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Державної експертизи умов праці за участю санітарно-епідеміологічної служби МОЗ.

Для проведення атестації можуть залучатися проектні та науково-дослідницькі організації, технічні інспекції праці профспілок, інспекції Держгірпромнагляду.

Атестація робочих місць за умовами праці передбачає:

встановлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;

санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;

комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;

встановлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за Гігієнічною класифікацією;

обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливим (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці;

визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу в несприятливих умовах;

складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників;

аналіз реалізації технічних та організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводяться санітарними лабораторіями підприємств і організацій, атестованих органами Держстандарту і МОЗ за списками, що узгоджуються з органами Державної експертизи умов праці, а також на договірній основі лабораторіями територіальних санітарно-епідеміологічних станцій.

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджена Мінпраці разом з МОЗ.

Результати атестації використовуються як: для цілеспрямованої і планомірної роботи, спрямованої на покращання умов праці, так і для надання пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством, таких, як скорочена тривкість робочого часу, додаткова оплачувана відпустка, пільгова пенсія, оплата праці у підвищеному розмірі.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників погоджується з профспілковим комітетом та затверджується наказам по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Контроль за якістю проведення атестації, правильністю застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації, покладається на органи Державної експертизи умов праці.

Лекція 2

ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ ТА ВИМОГИ ДО САНІТАРНО ГІГІЄНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК УМОВ ПРАЦІ

Загальні положення

В разі підозри на наявність у працівника професійного захворювання (отруєння) складається санітарно-гігієнічна характеристика умов праці відповідно до нормативного документу про „Порядок складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.12.04 № 614 і розробленого на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.04 № 1112 „Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві".

Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці є одним з документів, з урахуванням якого в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв'язок хронічного захворювання (отруєння) з впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу., з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння).

Підставою для складання санітарно-гігієнічної характеристики є акт санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта за формою 315/0, затвердженою наказом МОЗ України від 11.07.2000 № 160 „ Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в санітарно-епідеміологічних закладах". Обстеження проводиться за участю представників підприємства, первинної профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки, та робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків (ФССНВ) за місцезнаходженням підприємства.

Санітарно-гігієнічна характеристика складається лікарем з гігієни праці закладу державної санітарно-епідеміологічної служби за місцезнаходженням підприємства, де працює хворий, на запит керівника лікувально-профілактичного закладу (ЛПЗ). У разі необхідності до складання санітарно-гігієнічної характеристики можуть залучатись лікарі інших структурних підрозділів закладів санітарно-епідеміологічної служби.

Підписується санітарно-гігієнічна характеристика лікарем з гігієни праці, лікарями інших структурних підрозділів закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, у разі їх залучення, та затверджується головним державним санітарним лікарем.

Особи, які підписали акт обстеження умов праці, а також ті, що склали санітарно-гігієнічну характеристику, несуть відповідальність за достовірність інформації щодо умов праці та трудового процесу, викладеної у санітарно-гігієнічній характеристиці, згідно з чинним законодавством.

Запит на складання санітарно-гігієнічної характеристики подається ЛПЗ протягом трьох робочих днів після встановлення у працівника діагнозу підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння). Запит ЛПЗ надсилається головному державному санітарному лікарю адміністративної території за місцезнаходженням підприємства, де працює хворий, а копії запиту надаються до робочого органу виконавчої дирекції ФССНВ та роботодавцю.

ЛПЗ, яким надано право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань, можуть надсилати запит в заклади санітарно-епідеміологічної служби з обґрунтуванням необхідності доповнень до санітарно-гігієнічної характеристики.

На непрацюючих пенсіонерів або осіб, що не працюють, в разі підозрі в них професійних захворювань, складаються інформаційні довідки про умови праці цих працівників на підставі даних про умови їх праці на підприємстві, де вони раніше працювали, якщо такі є, або на підставі даних закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, наукових досліджень, характеристики шкідливих виробничих факторів на аналогічних виробництвах. Обстеження підприємства для складання інформаційної довідки, у разі необхідності, може проводитися за участю представника робочого органу дирекції ФССНВ.

У разі, коли працівник працював на декількох підприємствах, санітарно-гігієнічна характеристика складається закладом санітарно-епідеміологічної служби, який здійснював державний санітарно-епідеміологічний нагляд за останнім підприємством, де працював працівник, з доданням, в разі необхідності, інформаційних довідок від інших закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, які здійснювали державний санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємствами, де він працював раніше.

Якщо на час складання санітарно-гігієнічної характеристики працівник не підпадав під вплив шкідливих виробничих факторів, що могли викликати професійне захворювання (отруєння), враховується його попередня робота, пов'язана з дією шкідливих виробничих факторів незалежно від стажу роботи на цьому підприємстві. У такому разі санітарно-гігієнічна характеристика складається закладом державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснював державний санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, де були умови для розвитку профзахворювання (профотруєння).

При виникненні підозри на профзахворювання (профотруєння) після припинення контакту працівника з шкідливими виробничими факторами (пізній силікоз, деякі захворювання на пухлини тощо), а також у разі неможливості отримання даних про умови його праці (ліквідація підприємства, цеху, дільниці, робочого місця або у разі тривалої зупинки виробничого процесу, відсутності даних и архівах підприємства та. закладу державної санітарно-еепідеміологічної служби, робота за кордоном тощо) інформаційна довідка складається на підставі даних трудової книжки, санітарно-еепідеміологічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях, за результатами наукових досліджень за аналогічними професіями.

Для працівників підземних професій вугільної та інших галузей промисловості, коли умови та характер праці аналогічні за всіма показниками, складається групова санітарно-гігієнічна характеристика.

Для складання санітарно-гігієнічної характеристики головний державних санітарний лікар надсилає припис роботодавцю (особі) для надання необхідних документів за встановленою формою (додаток 3 до нормативного документу про „ Порядок складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці").

Термін надання документів не повинен перевищувати 15 робочих днів з часу отримання офіційного запиту від головного державного санітарного лікаря. Матеріали подаються до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби із супровідним листом. Термін 15 робочих днів може бути продовжено за згодою головного державного санітарного лікаря у разі необхідності проведення роботодавцем (особою) додаткових лабораторних, інструментальних, хронометражних та інших вимірювань (досліджень), необхідних для підготовки санітарно-гігієнічної характеристики.

При зміні форм власності і видів діяльності підприємства документи (згідно з додатком З до нормативного документу про „ Порядок складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці") надає його правонаступник.

Роботодавець (особа) несе відповідальність згідно з чинним законодавством за повноту та достовірність поданих документів.

Документи згідно з додатком 3 до нормативного документу про „ Порядок складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці" роботодавець (уповноважений ним орган), а в разі ліквідації підприємства його правонаступник (особа) узгоджує з робочим органом виконавчої дирекції ФССНВ, а також з профспілковою організацією підприємства. Заклад санітарно-епідеміологічної служби в термін 15 днів після одержання матеріалів від роботодавця (особи), проводить:

вивчення та аналіз документів, поданих власником підприємства;

обстеження підприємства для уточнення умов праці працівника в присутності самого працівника та представників роботодавця, робочого органу виконавчої дирекції ФССНВ, профспілкової організації з проведенням, у разі необхідності, вимірювань (досліджень) шкідливих виробничих факторів і трудового процесу за кошти роботодавця.

У термін до 5 днів комісія складає акт санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта за формою 315/0 у 3 примірниках. Перший примірник зберігається в закладі державної санітарно-епідеміологічної служби, другий - надсилається роботодавцю, у якого працює працівник, третій - робочому органу виконавчої дирекції ФССНВ. З актом ознайомлюють працівника, робоче місце якого обстежувалось, що засвідчується його підписом. У разі відмови працівника від підпису, акт підписується свідками. Термін зберігання акта в усіх зазначених організаціях - 45 років.

Заклад державної санітарно-епідеміологічної служби протягом 5 робочих, днів після складання та підписання акта всіма членами комісії готує санітарно-гігієнічну характеристику згідно з додатком 4 нормативного документу „ Порядок складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці".

Термін складання санітарно-гігієнічної характеристики не повинен перевищувати 45 днів.

У санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці працівника відображаються ті шкідливі виробничі фактори на його робочому місці, які могли спричинити виникнення і розвиток у нього професійного захворювання.

Санітарно-гігієнічна характеристика оформлюється на бланку закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, підписується лікарем з гігієни праці, у разі потреби, іншими лікарями цього закладу, та затверджується головним державним санітарним лікарем області, міста, району тощо, підпис якого завіряється гербовою печаткою. Санітарно-гігієнічна характеристика складається у 4 примірниках: перший - зберігається в закладі державної санітарно-епідеміологічної служби, другий - надсилається до ЛПЗ, що робив запит, третій - робочому органу виконавчої дирекції ФССНВ, четвертий - роботодавцю підприємства, на якому працює (працював) працівник. Термін зберігання санітарно-гігієнічної характеристики в усіх зазначених закладах і підприємствах - 45 років.

Санітарно-гігієнічна характеристика може бути використана протягом 5 років, якщо умови праці працівника за цей час не змінились, що підтверджується довідкою роботодавця та відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби.

Облік санітарно-гігієнічних характеристик здійснюється в закладах санітарно-епідеміологічної служби.

Усі витрати на виконання робіт по складанню санітарно-гігієнічних характеристик несе роботодавець підприємства, умови праці працівника якого обстежуються, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.02 №1544 „При затвердження переліку робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату".

У разі незгоди з санітарно-гігієнічною характеристикою заявник має право оскаржити її у вищому закладі державної санітарно-епідеміологічної служби або в судовому порядку.

Опис шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу при складанні санітарно-гігієнічної характеристики умов праці

Лекція 3

ОПИС ШКІДЛИВИХ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА.

До опису кожного шкідливого фактора виробничого середовища у санітарно-гігієнічній характеристиці надається кількісна його характеристика з посиланням на заклад (установу, підприємство), що проводив вимірювання (дослідження), та дату його проведення.

При складачі санітарно-гігієнічної характеристики, в разі дії хімічних та біологічних факторів виробничого середовища на робочому місці, надається повний перелік хімічних, біологічних факторів, кількісні показники забруднення повітря робочої зони з урахуванням сировини, проміжних, кінцевих продуктів та готової продукції, які використовуються у виробництві, та при необхідності можливі продукти їх перетворення - окислення, деструкції, гідролізу тощо.,

При наявності складних, високомолекулярних сполук та леткії ч продуктів дається повний перелік компонентів розчину, сплаву, клею, полімеру тощо з назвою хімічних речовин, які виділяються \ повітря робочої зони в умовах технологічного процесу та при термодеструкції.

Визначається характер дії хімічних факторів виробничого середовища - загально токсичний, подразнювальний, сенсибілізуючий, алергенний, канцерогенний, гостроспрямований. При цьому слід зазначити шляхи їх проникнення в організм працюючого - через дихальні шляхи, систему травлення, шкіру, слизові оболонки.

Також визначається відповідність концентрацій хімічних речовин діючим гранично допустимим концентраціям (ГДК), орієнтовно безпечним рівням впливу (ОБРВ), характеристика їх перевищень.

Надається кількісна характеристика рівня забруднення шкірних покривів речовинами, що мають граничнодопустимі рівні. Для речовин, у разі їх надходження через шкіру, також дається оцінка їх дії при безпосередньому контакті рук із забрудненим обладнанням, технологічними пристроями тощо, з урахуванням можливості розливу продукту.

Розглядається наявність біологічних факторів (бактерії, віруси, грибки тощо), продуктів мікробіологічного синтезу, штамів продуцентів мікроорганізмів, білкових продуктів тощо в повітрі робочої зони.

При наявності в повітрі робочої зони пилу надається характеристика та склад пилу: природний чи штучний, мінеральний чи органічний, однорідний чи змішаний, волокнистий тощо, а також характер його дії: алергенний, канцерогенний, фіброгенний (згідно з діючими нормативними документами).

Для аерозолів переважно фіброгенної дії визначається вміст вільного діоксиду кремнію у пилу, дисперсний склад пилу, аерозоль конденсації або дезінтеграції, фактичні концентрації і відповідність їх діючим ГДК, характеристика їх перевищень.

У разі дії шуму, ультразвуку та інфразвуку, в першу чергу, визначається якісна характеристика кожного із цих шкідливих факторів:

шум - широкосмуговий, вузькосмуговий або тональний, постійний, непостійний - мінливий, переривчастий, імпульсний;

ультразвук - повітряний, контактний, низькочастотний, високочастотний;

інфразвук - постійний, непостійний;

тривалість дії за зміну;

технологічне обладнання, машини, механізми, інструменти, що генерують шум, ультразвук, інфразвук (тип, марка);

Також розглядається наявність факторів, що посилюють розвити патологічного процесу (наприклад, для шуму - це напруженість праці).

Визначаються фактичні еквівалентні рівні та їх відповідність діючим санітарним нормам.

У випадку дії вібрації - це також визначення якісної характеристики даного шкідливого фактору:

локальна - постійна, непостійна (імпульсна);

загальна - постійна, непостійна, транспортна, транспортна-технологічна, технологічна;

тривалість дії за зміну;

технологічне обладнання, машини, механізми, інструменти, що генерують вібрацію загальну, локальну (тип, марка).

Крім того, розглядається наявність факторів, що посилюють розвиток патологічного процесу - для локальної вібрації - це охолодження, змочування кінцівок (температура води, розчину, час охолодження), для загальної вібрації - нагрівальний мікроклімат, підвищена відносна вологість, підвищена швидкість руху повітря.

Визначаються фактичні еквівалентні коректовані рівні вібрації (віброшвидкість, віброприскорення) та їх відповідність діючим санітарним нормам.

При дії електромагнітного неіонізуючого випромінювання визначається, як і в попередніх випадках, в першу чергу, якісна характеристика даного шкідливого фактору:

магнітне поле промислової частоти, 50 Гц;

електричне поле промислової частоти, 50 Гц;

магнітні та електричні поля радіочастотного діапазону (НЧ, СЧ, ВЧ, ДВЧ, УВЧ, НВЧ, НЗВЧ);

електростатичне поле;

лазерне випромінювання;

ультрафіолетове випромінювання;

джерела випромінювання: тип, марка устаткування, характер технологічного процесу, тривалість дії на працівника за зміну, інші

несприятливі фактори виробничого середовища;

напруженість електричного та магнітного полів з урахуванням засобів захисту.

Крім того, для лазерного випромінювання визначаються довжина хвилі, характер випромінювання (безперервний, переривчастий, моно імпульсний, імпульсно періодичний), значення енергетичних експозицій на рогівку ока та шкіру, дія лазерного випромінювання (прямого, дзеркальної відбитого, дифузновідбитого).

Також визначаються фактичні рівні полів і випромінювань, їх співвідношення з гранично допустимими рівнями (ГДР) на відповідність діючим санітарним нормам.

При дії іонізуючого випромінювання визначаються:

характер випромінювання - природне, штучне;

джерело штучного випромінювання;

якісна та кількісна характеристика;

термін дії випромінювання.

Також визначаються фактичні рівні іонізуючих випромінювань та їх відповідність діючим санітарним нормам та нормам радіаційної безпеки.

Для врахування показників мікроклімату визначаються:

температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, наявність інфрачервоного (теплового) випромінювання;

постійна чи непостійна дія джерел інфрачервоного випромінювання;

місце проведення робіт: у приміщеннях чи на відкритих територіях, джерела нагрівального чи охолоджувального мікроклімату;

при виконанні робіт на відкритих територіях наводяться середньомісячні та максимальні показники мікроклімату в холодний та теплий періоди року (у разі можливості).

Також визначаються фактичні рівні основних показників мікроклімату та їх відповідність діючим санітарним нормам.

Для врахування показників освітленості визначаються:

характеристики факторів зорової напру ги;

робота з оптичними приладами чи без них;

найменший об'єкт розрізнення, мм;

контраст об'єкту розрізнення з фоном;

характеристика фону;

показники освітленості (крім відбитої блискості, зазначається

наявність чи відсутність відбитої блискості).

Також визначаються фактичні рівні основних показників освітлення та їх відповідність діючим санітарним нормам.

Опис факторів трудового процесу.

При складанні санітарно-гігієнічної характеристики визначаються наступні показники важкості праці (зазначаються тільки професійно значущі показники).

При фізичному динамічному навантаженні:

регіональне навантаження (з переважаючою участю м'язів рук та плечового поясу - в одиницях механічної роботи за зміну, кім);

загальне навантаження (за участю м'язів рук, корпуса, ніг - в одиницях механічної роботи за зміну, кг м).

при фізичному статичному навантаженні:

величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладанні зусиль однією рукою - в одиницях механічної роботи за зміну, кг м);

величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладанні зусиль двома руками - в одиницях механічної роботи за зміну, кг м);

величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладанні зусиль за участю м'язів корпуса та ніг - в одиницях механічної роботи за зміну, кг м).

При стереотипних робочих рухах:

стереотипні робочі рухи при локальному навантаженні (за участю м'язів кистей та пальців рук - кількість рухів за зміну);

стереотипні робочі рухи при регіональному навантаженні (при роботі з переважною участю м'язів рук та плечового поясу - кількість рухів за зміну).

При підійманні та переміщенні вантажів вручну:

маса вантажу, що підіймається та переміщується вручну періодично, постійно (кг);

сумарна маса вантажу, що переміщується протягом кожної години зміни (кг);

підіймання та переміщення вантажу (з підлоги, з робочої поверхні);

відстань переміщення вантажу;

частота підйому вантажу за операцію, за зміну.

Залежно від робочої пози, нахилів корпуса, переміщення у просторі:

робоча поза (вільна, фіксована, вимушена);

тривалість перебування у фіксованій та вимушеній позах (у відсотках від тривалості зміни);

кут нахилу корпуса (градуси);

кількість вимушених нахилів корпуса більш ніж на 30° (за операцію, за зміну);

переміщення у просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом протягом зміни - по вертикалі, по горизонталі).

При складані санітарно-гігієнічної характеристики визначаються наступні показники напруженості праці (зазначаються тільки професійно значущі показники). При інтелектуальних навантаженнях:

зміст роботи;

сприймання інформації/сигналів;

розподіл функцій за ступенем складності завдання;

характер виконуваної роботи.

При сенсорних навантаженнях:

тривалість зосередженого спостереження;

щільність сигналів - звукових, світлових;

щільність повідомлень в середньому за годину;

кількість виробничих об'єктів одночасного спостереження;

навантаження на зоровий аналізатор;

розмір об'єкту розрізнення;

робота з оптичними приладами;

спостереження за екранами відео терміналів;

навантаження на слуховий аналізатор;

навантаження на голосовий апарат.

При емоційних навантаженнях:

ступінь відповідальності за результат своєї діяльності, значущість помилки;

ступінь ризику для власного життя;

ступінь відповідальності за безпеку інших осіб;

монотонність навантажень;

кількість елементів (прийомів), необхідних для реалізації простого завдання або в операціях, які повторюються багаторазово;

тривалість виконання простих виробничих завдань чи операцій, що повторюються (сек.);

час активних цій (в % до триватості зміни), решта часу - спостереження за технологічним процесом;

монотонність виробничої обстановки (час пасивного спостереження за технологічним процесом в % від часу зміни);

Залежно від режиму праці:

фактична тривалість робочого дня;

змінність роботи (однозмінна, двозмінна, тризмінна, нерегулярна змінність з роботою в нічний час);

наявність регламентованих перерв та їх тривалість.

Медико-санітарне забезпечення

При складині санітарно-гігієнічної характеристики умов праці розглядаються також і питання медико-санітарного забезпечення на виробництві.

Медичне забезпечення - вказується назва ЛПЗ, який проводить попередні та періодичні медогляди працівників даного підприємства (закладу), його підпорядкованість. Надається перелік спеціальних лікувально-профілактичних заходів, які були потрібні та проводились щодо працівника за його професією.

Медогляди працівників - приводяться дані щодо проходження попередніх (при прийманні або переведенні на іншу роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медоглядів працівника, на якого складається санітарно-гігієнічна характеристика. їх періодичність, результати в динаміці за останні 5 років. Наявність на підприємстві, у цеху, на дільниці профзахворювань (профотруєнь). Зазначаються всі професійні захворювання, що були зареєстровані за останні 5 років за нозологічними формами на підприємстві, у цеху, на дільниці, де працює (працював) працівник, у якого виявлено підозру на профзахворювання (профотруєння).

Санітарно-побутове забезпечення - надається перелік наявності на підприємстві необхідних санітарно-побутових приміщень та визначається їх відповідність чинним нормативним актам та умови використання.

Засоби колективного та індивідуального захисту - надається перелік наявності на підприємстві необхідних засобів колективного та індивідуального захисту та приводяться дані щодо їх використання працівником.

Як підсумок, надається висновок про умови праці працівниці згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкоскості та напруженості трудового процесу за кожним визначеним шкідливим та небезпечний фактором.

Лекція 4

ЗАГАЛЬНІ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ, ВИРОБНИЧИХ ПРИМПЦЕНЬ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ

Загальні вимоги до розміщення та планування території підприємства

Згідно вимог СН 245-71(ДНАОП 0.03-3.01-71) „Санитарные норми проектирования промышленных предприятий" та ДСП 173-96 „Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів" промислові підприємства розміщують на території населених пунктів у спеціально виділених промислових районах або за межами населених пунктів на деякій відстані від них (в залежності від викиду шкідливих речовин).

Санітарно-захисна зона створюється між підприємством та житловим районом. Це територія між місцями виділення в атмосферу виробничих шкідливостей та житловими чи громадськими будівлями, ширина якої залежить від класу підприємств, виробництв і об'єктів (табл. 3.1). Санітарними нормами встановлено п'ять класів підприємств, виробництв і об'єктів в залежності від потужності підприємства, умоє технологічного процесу, характеру та кількості викидів в навколишнє середовище шкідливих речовин та речовин, що мають неприємний запах, чи шкідливих фізичних впливів, а також з урахуванням передбачуваних заходів щодо зменшення їх несприятливого впливу на довкілля.

Клас виробницгва І II ПІ IV V

Ширина санітарно- захисної зони,м 1000* 500 300 100 50

* Для підприємств хімічної галузі може бути до 3000 м.

Таблиця. 14.1

Наприклад, до першого класу відносяться потужні виробництва, пов'язані ізвиплавкою чавуну, сталі, кольорових металів та ливарні виробництва. До другого класу - менш потужні металургійні та ливарні виробництва, виробництво свинцевих акумуляторів. До третього класу - малопотужні металургійні та ливарні виробництва, виробництва кабелю, пластмас, будівельних матеріалів. До четвертого класу відносяться виробництва металообробної промисловості та приладів електротехнічної промисловості і до п'ятого класу - виробництва приладів для електротехнічної промисловості, будівельних матеріалів, стиснених та зріджених продуктів розділення повітря і т. ін.

У межах санітарно-захисної зони дозволяється розміщувати менш шкідливі промислові підприємства, а також пожежні депо, санітарно-побутові підприємства, гаражі, склади, тощо. Територія санітарно-захисної зони має бути у порядкована та озеленена.

Промислові підприємства, що виділяють виробничі шкідливості (гази, дим, кіптяву, пил, неприємні запахи, шум), не дозволяється розміщувати по відношенню до житлового району з навітряного боку для вітрів переважного напрямку.

Планування території промислових підприємств здійснюється у відповідності до санітарно-гігієнічних вимог та вимог безпеки праці і пожежної безпеки. В генеральних планах промислових підприємств слід враховувати такі чинники як природне провітрювання та освітлення. Площадка промислового підприємства повинна мати відносно рівну поверхню і налил до 0,002% для стоку поверхневих вод. За функціональним призначенням площадка підприємства розділяється на зони: перед заводську (за межами огорожі чи умовної межі підприємства), виробничу, підсобну і складську.

Забудова промислової площадки може бути суцільною або окремо розміщеними будівлями, одно- або багатоповерховими. Забороняється суцільна забудова із замкненим внутрішнім двором, бо в цьому випадку погіршується провітрювання та натуральне освітлення будівель.

Санітарні розриви між будівлями, що освітлюються через віконні прорізи, приймаються не менше найбільшої висоти до верху карнизу будівель, що розміщенні напроти.

Виробничі та складські приміщення можуть мати будь-яку форму та розміри в залежності від виробничих вимог, але., виходячи з санітарно-гігієнічних умов (освітлення, вентиляція), найбільш доцільні будівлі, що мають форму прямокутника. Конструкція виробничих будівель, число поверхів та площа обумовлюються технологічними процесами, категорією вибухопожежонебезпеки., наявністю шкідливих та небезпечних факторів.

Центральних вхід на територію підприємства слід передбачати і боку основного підходу чи під'їзду працівників. Територія підприємства повинна мати впорядковані пішохідні доріжки (тротуари) піл центрального та додаткових прохідних пунктів до всіх будівель і споруд. До будівель і споруд по усій їх довжині має передбачатись під'їзд пожежних автомобілів. До всіх будівель необхідно передбачити підвід мереж електроенергії, водопостачання та каналізації Територія підприємства має бути озеленена, площа цих ділянок повинна складати не менше 10% площі підприємства.

Залежно від призначення будівлі і технології виробництва передбачають системи зовнішнього та внутрішнього водопостачання. В залежності від вимог технологічного процесу застосовують наступні системи технологічного водопостачання: оборотну повторного використання, охолодженої, дистильованої, пом'якшеної води та ін. Для скорочення витрат води на технологічні потреби слід застосовувати системи повторного та оборотного водопостачання. Пристрої питного водопостачання (фонтанчики) рекомендується розміщувати у проходах виробничих приміщень, вестибюлях, кімнатах відпочинку на відкритих площадках території підприємства і, як виняток, у виробничих цехах. Мережі господарчопитного водопостачання мають бути відділені від мереж, що подають не питну воду. Норми витрат води на господарсько-питні погреби становлять 45 л у гарячих цехах та 2л на працівника в зміну у звичайних цехах.

Каналізація для відведення стічних вод, підрозділяється на виробничу, господарсько-фекальну та зливну. Каналізаційні системи складаються з приймальних пристроїв (лотки, раковини), каналізаційних мереж, станції перекачки, очисних споруд та допоміжних пристроїв. Забороняється спуск господарсько-фекальних та виробничих стічних вод у дренажні колодязі, щоб запобігти забрудненню водоносних шарів ґрунту.

Спуск незабруднених виробничих стічних вод (наприклад, з системи охолодження) допускається у зливну каналізацію, що призначена для стікання атмосферних опадів. Для багатьох підприємств допускається також спуск у міську каналізаційну мережу стічних вод, що вміщують шкідливі речовини, але тільки після відповідної обробки, і тільки в тому разі, якщо концентрація шкідливих речовин у суміші стічних вод підприємства та міських стічних вод не перевищує встановлених норм.

Вимоги до виробничих і допоміжних приміщень

Виробничі приміщення відповідно до вимог чинних нормативів мають бути забезпечені, в першу чергу, достатнім природним освітленням. Обов'язковим для виробничих приміщень та будівель є також улаштування ефективної за екологічними і санітарно-гігієнічними показниками вентиляції.

Згідно з вимогами СН 245-71 (ДНАОП 0.03-3.01-71„Санитарные норми проектирования промышленных предприятий" висота виробничих приміщень повинна бути не менше 3,2 м, об'єм не менше 15 м' і площа не менше 4,5 м2 відповідно на кожного працівника (для користувачів комп'ютерів згідно ДСанПіН 3.3.2-007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» на одного працюючого повинно бути не менше: площі - 6 м2 і ОБ'ЄМУ - 20 м ).

Приміщення чи дільниці виробництв з надлишками тепла, а також із значними виділеннями шкідливих газів, пару чи пилу слід, як правило, розміщувати біля зовнішніх стін будівель, а у багатоповерхових будівлях - на верхніх поверхах.

Підлога на робочих місцях має бути рівною, теплою, щільною та стійкою до ударів, мати неслизьку та зручну для очистки поверхню, бути стійкою до дії хімічних речовин і не вбирати у себе хімічні речовини та вологу.

Стіни виробничих приміщень мають відповідати вимогам шумо- та теплозахисту, легко піддаватись прибиранню та миттю, мати покриття, що виключає можливість поглинення чи осадження на них отруйних речовин (керамічна плитка, олійна фарба).

Приміщення, де розміщені виробництва з виділенням шкідливих та агресивних речовин (кислоти, луги, ртуть, бензол, сполуки свинцю та ін.), повинні мати стіни, стелю та конструкції, які виконанні і оздоблені так, щоб попереджувалась сорбція цих речовин та забезпечувалась можливість очищення та миття цих поверхонь.

У приміщеннях з великим виділенням пилу (шліфування, затонка, тощо) слід передбачити прибирання за допомогою пилососів чи

застосовувати метод гідрозмивання.

Допоміжні приміщення, до яких відносяться приміщений адміністративні, санітарно-побутові, громадського харчування. охорони здоров'я, для учбових занять та громадських органі ні цій, культурного обслуговування, а також конструкторські бюро, слід розміщувати в одній будівлі з виробничими приміщення ми або прибудовах до них у місцях з найменшим впливом шкідливих факторів, а якщо таке розміщення неможливе, то їх можна розміщувати і в окремих будівлях:

Висота поверхів окремих будівель, прибудов чи забудов має бути не меншою 3,3 м, висота від підлоги до низу перекриття - 2,2 м, а у місцях нерегулярного переходу людей - 1,8 м. Висота допоміжних приміщень, що розміщені у виробничих будівлях, має бути не меншою 2,4 м.

Площа допоміжних приміщень згідно вимог СНиП 2.09.04-87 має бути не меншою ніж 4м2 на одне робоче місце у кімнаті управлінь і 6 м2 - у конструкторських бюро ; 0,9 м2 на одне місце в залі нарад; 0,27 м2 на одного співробітника у вестибюлях та гардеробних.

До групи санітарно-побутових приміщень відносяться: гардеробні, душові, туалети, кімнати для вмивання та паління, приміщення для знешкодження, сушіння та знепилювання робочого одягу, приміщення для особистої гігієни жінок та годування немовлят, а також приміщення для обігрівання працівників. У санітарно-побутових приміщеннях підлоги мають бути вологостійкими, з неслизькою поверхнею, світлих тонів, стіни та перегородки - облицьовані вологостійким, світлих тонів матеріалами на висоту 1,8 м.

В гардеробних приміщеннях для зберігання одягу мають бути шафи розмірами: висота 1650 мм, ширина 250...400 мм, глибина 300 мм. Кількість шаф має відповідати спискові кількості працівників.

Технічна естетика виробничих приміщень.

Науково встановлено, що колір навколишніх предметів та предметних ансамблів впливає на емоції (позитивні чи негативні), тобто на настрій людей: одні кольори діють заспокоююче, інші - подразнюючи, збуджуючи.

Умовно кольори поділені на теплі та на холодні. Теплі кольори (червоний, жовтогарячий, жовтий) впливають на людину збуджуюче, зігрівають її, бадьорять, стимулюють до активної діяльності, одночасно прискорюючи її загальну втому на роботі. Холодні кольори (зелений, блакитний, синій) заспокоюють і зменшують зорову втому, позитивно впливають на настрій, при їх дії зменшується фізичне навантаження, вони можуть регулювати ритм дихання, заспокоювати пульс.

Загальна схема використання кольору чи групи кольорів з метою зменшення втоми працівників така: якщо виробничий процес чи фактори довкілля впливають на працівників збуджуюче, слід застосовувати заспокійливі кольори, а якщо на працівників діють будь-які гнітючі фактори, то їм має протиставлятись збуджуюче кольорове середовище.

Проектування кольорового рішення інтер'єру виробничих приміщень слід виконувати у відповідності з СН 181-70 „Указания по проектированию цветовой отделки интерьеров производственых зданий промышленных предприятий". Гак, при роботі, що вимагає зосередженості, рекомендується вибирати неяскраві, малоконтрастні відтінки, які не розсіювали б увагу, а при роботі, що вимагає інтенсивного фізичного чи розумового навантаження, рекомендуються відтінки теплих кольорів, що збуджують активність.

Таке оформлення інтер'єрів виробничих приміщень сприяє нейтралізації стомлюючого впливу виробничого процесу та послабленню відчуття стомленості і, з рештою, підвищенню працездатності та зменшенню виробничого травматизму.

Лекція 5

АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ ОБ'ЄКТІВ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Загальні Положення

1.1 Робоче місце – це зона, забезпечена необхідними технічними та іншими засобами, в якій забезпечується трудова діяльність одного або групи виконавців, що виконують одну роботу або операцію.

1.2 Кількість робочих місць повинна відповідати кількості лабораторних чи практичних робіт, передбачених навчальним планом з кожної дисципліни.

1.3 При атестації робочих місць враховується кількість посадочних місць на кожну лабораторну чи практичну роботу.

1.4 Від кількості посадочних місць залежить форма організації праці студентів. Якщо кількість посадочних місць відповідає кількості студентів в групі (підгрупі), то форма організації праці – індивідуальна, більша кількість – ланкова або бригадна.

Не допускається одночасна робота на одному місці більше трьох студентів.

2 Мета атестації

2.1 Мета атестації – забезпечити вдосконалення навчально-виховного процесу, підвищення технічного рівня робочого місця, вдосконалення організаційно-економічних заходів, поліпшення умов праці та раціонального використання навчально-матеріальної бази і трудових ресурсів для якісної підготовки спеціалістів.

2.2 Атестація робочих місць сприяє:

підвищенню відповідальності викладачів, завідувачів кабінетами, лабораторіями, майстернями за якість навчання і виховання студентів;

впровадженню нових технологій, виробництва продукції тваринництва, сучасної методики раціонального використання обладнання, машин і агрегатів;

забезпеченню наявних лабораторій, кабінетів, майстерень, клінік і інших об’єктів найновішим обладнанням, пристроями, пристосуваннями, приладами, інструментами, що відповідають сучасним досягненням науки, техніки і виробництва;

виключенню із навчального процесу неефективних і введенню нових лабораторних і практичних робіт згідно з вимогами нових навчальних планів і програм.

2.3 Атестація робочих місць проводиться атестаційними комісіями періодично (не рідше одного разу в 5 років або при зміні навчальної програми, завідувача відділенням, викладача тощо). Конкретні строки атестації встановлюються директором навчального закладу за погодженням з профспілковим комітетом.

2.4 До складу атестаційної комісії входять представники адміністрації, профспілкової організації, голови предметних комісій, викладачі, майстри виробничого навчання з досвідом роботи. Персональний склад атестаційної комісії затверджується наказом по навчальному закладу.

Головою атестаційної комісії є директор навчального закладу, заступником – заступник директора з навчально-виробничої роботи.

3 Порядок проведення атестації

3.1 Атестація проводиться на основі об’єктивної оцінки діяльності підрозділів навчального закладу при широкій участі трудового колективу в умовах повної гласності і при суворому дотриманні діючого трудового законодавства.

3.2 Директор навчального закладу за погодженням з профспілковим комітетом затверджує графік проведення атестації робочих місць і не пізніше ніж за місяць до початку атестації доводить його до відома колективу.

3.3 Відповідно до навчального плану і діючих програм визначається потреба в навчально-лабораторній базі, робочих місцях; одержані дані співставляються з наявністю таких об’єктів у навчальному закладі.

3.4 Складаються паспорти робочих місць (додатки 1 і 2). Для участі в паспортизації залучаються завідувачі лабораторіями (кабінетами), керівники виробничих підрозділів, дільниць, викладачі, майстри виробничого навчання, робітники, службовці, які мають відношення до атестаційного об’єкта.

Відповідають за якість і своєчасність паспортизації робочих місць голови предметних комісій, керівники виробничих підрозділів, дільниць, служб.

3.5 Робоче місце оцінюється за трьома показниками:

Р1 – техніко-економічний рівень робочого місця;

Р2 – рівень організації і нормування праці на робочому місці;

Р3 – рівень умов праці на робочому місці.

Техніко-економічний рівень робочого місця Р1 оцінюється за чотирма факторами:

Ф1 – економічна ефективність робочого місця – характеризується економічною доцільністю комплектації робочого місця з врахуванням повного виконання змісту лабораторних, практичних робіт і виробничих завдань. Зокрема складність і універсальність використання обладнання, доцільність і економічність витрати матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів, раціональне використання площ, можливе виконання на даному робочому місці однієї чи кількох лабораторних, практичних робіт і технологічних операцій;

Ф2 – технологічний рівень робочого місця – характеризує прогресивність, відповідність діючим вимогам, моральне і технічне спрацювання основного і допоміжного обладнання;

Ф3 – забезпечення робочого місця – характеризує можливість основного, допоміжного обладнання, оснащення виконувати всю номенклатуру навчально-виробничих робіт з дотриманням вимог Державного і галузевих стандартів, технічних умов та інструкцій;

Ф4 – зайнятість робочого місця – характеризує ефективність використання навчального часу, відведеного на виконання робіт студентами, викладачами та іншими працівниками, можливість сумісництва професій і розширення зон обслуговування.

Числове значення кожного фактора рівне 0,25; оцінка кожного фактора повинна бути однозначною: “Відповідає” чи “Не відповідає” нормативним вимогам.

Числове значення показника Р1 визначається як сума числових значень факторів, яка при повній відповідності факторів нормативним вимогам рівна одиниці.

Р1=Ф1+Ф2+Ф3+Ф4=1

Рівень організації і нормування праці на робочому місці Р2 оцінюється за трьома факторами:

Ф5 – планування і площа робочого місця – характеризує доцільність використання виробничих і допоміжних приміщень, дотримання нормативів на площу робочого місця, раціональне територіальне розміщення з врахуванням специфіки об’єкта і взаємодії його з іншими структурними підрозділами навчального закладу;

Ф6 – організація обслуговування робочого місця – характеризує забезпеченість його матеріалами, методичною літературою і документацією, необхідними видами енергії, а також взаємозв’язки із структурними підрозділами навчального закладу, іншими господарствами, підприємствами, організаціями;

Ф7 – якість нормування праці – характеризує можливість виконання об’ємів робіт, передбачених технологічною інструкцією відповідно до нормативів часу, а також участь, працюючих в забезпеченні високої технічної підготовки оснащення на даному робочому місці.

Максимальне числове значення факторів рівне:

Ф5=0,34; Ф6=0,33; Ф7=0,33

Р2=Ф5+Ф6+Ф7=1

Рівень умов праці на робочому місці Р3 визначається за трьома факторами:

Ф8 – санітарно-гігієнічні умови праці – оцінюються на основі відповідності умов праці вимогам санітарних норм і діючих стандартів;

Ф9 – охорона праці і пожежна безпека – оцінюється співвідношенням фактичного стану з вимогами охорони праці, пожежної безпеки і електробезпеки при виконанні навчальних і виробничих завдань, а також якістю ведення журналів з охорони праці на робочому місці;

Ф10 – естетика робочого місця – характеризується відповідністю оформлення робочого місця з вимогами наукової організації праці і виробничої естетики.

Максимальне числове значення факторів рівне:

Ф8=0,33; Ф9=0,34; Ф10=0,33

Р3=Ф8+Ф9+Ф10=1

Атестаційна комісія визначає фактичне значення параметрів факторів Ф1…Ф10 і заносить їх до зведеної відомості за наслідками атестації робочих місць (додаток 3).

Числове значення показника робочого місця рівне:

Рзаг=(Р1+Р2+Р3)/3

Висновки атестаційної комісії визначаються числовим значенням Рзаг:

“Атестовано” – при Рзаг 0,75

“Не атестовано” – при Рзаг 0,75

При числових значеннях Рзаг оцінка “атестовано” не можлива, якщо два фактори в одному показнику не відповідають нормі.

Крім того, неможлива позитивна атестація об’єкта, якщо фактор Ф9 “Охорона праці і пожежна безпека” не відповідає вимогам.

Комісія розглядає вихідні документи, що регламентують роботу лабораторій, кабінетів, інших навчально-виробничих об’єктів: виписку з навчального плану, програми, перелік типового обладнання, паспорт, виробничі плани, положення та ін.

4. Порядок розробки організаційно-технічних і методичних заходів за наслідками атестації

За наслідками атестації навчально-виробничих об’єктів завідувачі відділеннями навчального закладу разом з викладачами, майстрами виробничого навчання і іншими відповідальними працівниками розробляють організаційно-технічні, методичні заходи за формою:

Зауваження атестаційної комісії

(за якими факторами і показниками) Назва та зміст заходів Строки Відповідальні

розробки впровадження за розробку за впровадження

А. Технічні Б. Організаційні В. Методичні План заходів розробляється протягом тижня після проведення атестації.

Відповідальність за якість і своєчасність розробки заходів покладається на голів предметних комісій, керівників навчально-виробничих підрозділів та ін.

Відповідальність за виконання заходів покладається на завідувачів кабінетами, лабораторіями, майстернями тощо.

За наслідками атестації створюється наказ по навчальному закладу або акт атестації робочих місць (додаток 4).

Оригінал паспорта робочого місця зберігається в комплексі з паспортом кабінету, лабораторії, майстерні тощо.

Лекція 6-7

ПАСПОРТИЗАЦІЯ КАБІНЕТІВ, ЛАБОРАТОРІЙ ТА ІНШИХ ОБ'ЄКТІВ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

1 Завдання лабораторії, кабінету, інших об’єктів навчально-виробничого призначення навчального закладу

Навчальна лабораторія, кабінет тощо є основною навчально-матеріальною базою для проведення теоретичних, лабораторних, практичних занять, місцем для самостійної роботи студентів, для проведення позааудиторної роботи, організації різних заходів, які сприяють більш глибокому вивченню окремої дисципліни. Одночасно лабораторія (кабінет) є методичним центром з даної дисципліни навчального закладу.

Основним завданням лабораторії (кабінету) є забезпечення проведення теоретичних та лабораторно-практичних занять на високому науковому, методичному і технічному рівні згідно з діючими навчальними програмами і методичними рекомендаціями, а також організація і проведення позааудиторної, гурткової роботи, завдяки чому розвиваються творчі дослідницькі здібності студентів.

2 Паспорт лабораторії, кабінету, інших об’єктів навчально-виробничого призначення навчального закладу

Паспорт – документ, який розкриває основні показники, що характеризують фактичний стан об’єктів навчально-виробничого призначення.

Паспортизація передбачає не тільки підготовку і заповнення паспорта, а й встановлення відповідності обладнання лабораторії, кабінету тощо типовому переліку обладнання. Паспортизації повинна передувати атестація.

Показники атестації робочих місць приймаються із зведеної відомості за наслідками атестації робочих місць лабораторій, кабінетів, інших об’єктів навчально-виробничого призначення.

3 Атестація лабораторії, кабінету, інших об’єктів навчально- виробничого призначення навчального закладу

Атестацію здійснює та ж сама комісія, що атестує робочі місця. Атестацію здійснюють за такими основними показниками:

П1 – загальні відомості та план розміщення обладнання;

П2 – методичне забезпечення;

Рзаг – лабораторні і практичні роботи;

П4 – зведений перелік обладнання;

П5 – технічні засоби навчання і наочні посібники;

П6 – меблі та інвентар;

П7 – документація.

Загальний показник атестації лабораторії (кабінету) визначається:

Показники П1, П2, П4, П5, П6 і П7 оцінюються в балах від 0 до 10, показник Рзаг приймається за результатами атестації робочих місць(додаток 3) і збільшується в 10 разів.

В результаті обчислень, виконаних за формулою, визначають коефіцієнти, за якими комісія робить висновок.

Якщо коефіцієнт становить:

1,00 0,80 – “Атестовано”;

0,79 0,70 – “Атестовано за умови ліквідації виявлених недоліків”;

менше 0,70 – “Не атестовано”.

В зведеній відомості (додаток 3), де наведені результати атестації робочих місць, записуються і результати атестації лабораторії, кабінету чи інших об’єктів. На основі даної відомості завідувач лабораторією, кабінетом складає загальний план заходів з усунення виявлених недоліків при атестації. Не може бути позитивною атестація лабораторії, кабінету чи іншого об’єкта, якщо більше 25% робочих місць не атестовані або охорона праці і пожежна безпека не відповідають нормам.

Атестацію проводять один раз на 5 років або якщо проводиться позачергова атестація робочих місць.

4 Паспортизація лабораторії, кабінету, інших об’єктів навчально-виробничого призначення навчального закладу

Після атестації завідувач лабораторії, кабінету приступає до підготовки і заповнення паспорта (додаток 5).

Оцінка діяльності лабораторії, кабінету, майстерні, клініки, полігону та інших об’єктів враховує:

відповідність паспортних даних фактичним;

відповідність забезпеченості діючим навчальним планам, програмам і переліку обладнання, виробничим завданням;

підсумки атестації робочих місць;

стан виконання плану роботи.

Оцінка діяльності лабораторії або іншого навчально-виробничого об’єкта формулюється так: “Відповідає вимогам”, “Відповідає вимогам за умови усунення недоліків”, “Не відповідає вимогам ”.

Лабораторія чи інший навчально-виробничий об’єкт атестується з оцінкою “Відповідає вимогам”, якщо

К1=1 – в повному об’ємі проводяться лабораторні і практичні заняття;

К2=1 – в наявності якісно розроблений навчально-методичний комплекс;

К3=1 – задіяні всі робочі місця;

К4=1 – виконаний в повному об’ємі план роботи;

К5=1 – навчальний процес забезпечений літературою;

К6=1 – навчальний процес забезпечений матеріально-технічною базою.

Лабораторія або інший навчально-виробничий об’єкт атестується з оцінкою “Відповідає вимогам за умови усунення недоліків”, якщо Кзаг – не менше 0,8. Критерії К1 і К4 виконані, але є зауваження по критерію К2 і показник робочих місць К3 має числове значення не менше 0,75.

Лабораторія або інший навчально-виробничий об’єкт атестується з оцінкою “Не відповідає вимогам ”, якщо:

Кзаг – менше 0,8.

Критерії К1 і К4 виконані, але є зауваження по критерію К2 і числове значення К5 менше 0,75.

Фактичне значення коефіцієнтів К атестаційна комісія заносить в атестаційну картку (додаток 6).

5 Вказівки до заповнення паспорта

5.1 В розділі “Загальна характеристика та план” дається короткий опис приміщення, тобто слід зазначити:

місце розміщення лабораторії (кабінету);

загальну площу і об’єм лабораторії (кабінету);

електрозабезпечення приміщення, стендів, обладнання та іншого;

освітлення, опалення, вентиляцію, водопостачання, заземлення.

План розміщення обладнання подається у вигляді рисунка в масштабі:

розміщення в лабораторії (кабінеті, майстерні) основного обладнання, стендів, меблів та ін.;

план евакуації людей та обладнання на випадок пожежі.

5.2 В розділі “Навчально-методичне забезпечення” дається перелік методичних посібників: наявність та якість навчально-методичного комплексу дисципліни, інструкційні картки для проведення лабораторних (практичних) занять, методичні розробки та рекомендації з викладання дисципліни, перелік того, що повинен знати і вміти студент в результаті вивчення дисципліни тощо.

5.3 В розділі “Лабораторні (практичні) роботи” показати перелік лабораторних і практичних робіт, стендів і обладнання для їх виконання з зазначенням кількості посадочних місць, відповідність виконуваних робіт навчальному плану. В п’ятій колонці форми “Необхідно придбати (виготовити)” слід перелічити, що необхідно придбати чи виготовити для забезпечення повного виконання лабораторної (практичної) роботи відповідно до навчального плану.

5.4 В розділі “Зведений перелік обладнання” дається перелік основного обладнання, приладів, моделей, макетів, стендів, що є в наявності.

5.5 В розділі “Технічні засоби навчання і наочні посібники” перерахувати в такому порядку:

технічні засоби навчання (мультимедійні засоби, кінопроектор, кодоскоп, магнітофон, відеокамера, телевізор, комп’ютерна техніка, прикладні програми, тощо);

кінофільми, відеофільми (назва і кількість);

кодоскопічні плівки (назва і кількість);

слайди (назва і кількість);

плакати, схеми, колекції та інші наочні засоби навчання (назва і кількість).

5.6 В розділі “Меблі та інвентар” показати перелік меблів та інвентарю:

кількість парт (столів), стільців;

наявність демонстраційного стола;

наявність класної дошки;

наявність та кількість шаф;

наявність столу для підготовки демонстрацій;

наявність слюсарного столу;

наявність столу для викладача тощо.

5.7 В розділі “Документація” перерахувати наявність та якість:

плану роботи лабораторії (кабінету) з відмітками про виконання;

інструкції з охорони праці під час роботи в лабораторії (кабінеті) і журналу обліку інструктажу з охорони праці;

журналу обліку роботи гуртка (дослідної роботи і технічної творчості) тощо.

Паспорт навчальної лабораторії (кабінету) складається один раз, але за необхідності щорічно перед початком навчального року вносяться зміни, які відбулися в лабораторії (кабінеті) і направлені на удосконалення обладнання, унаочнення і особливо проведення лабораторних (практичних) занять та навчально-методичного комплексу дисципліни. Зміни записуються в кінці паспорта на листках, спеціально відведених для цього, проставляються дата, підпис і прізвище завідувача лабораторією (кабінетом).

Представники адміністрації навчального закладу час від часу перевіряють якість паспорта, внесені зміни, що відбулися за певний період, і свої зауваження та пропозиції записують в спеціально відведений для цього журнал чи книгу.

6 Вимоги до навчального кабінету,

Лабораторії тощо

6.1 Наявність паспорту, оформленого із зазначенням функціонального призначення обладнання, яке знаходиться в ньому, приладів, технічних засобів, наочності, дидактичних матеріалів тощо.

6.2. Наявність плану роботи навчального кабінету на навчальний рік і перспективу.

6.3 Дотримання вимог охорони праці, санітарно-гігієнічних норм в навчальному кабінеті (лабораторії).

6.4 Дотримання естетичних вимог до оформлення навчального кабінету: наявність постійних і змінних навчально-інформаційних стендів тощо (за планом роботи навчального кабінету).

6.5 Укомплектованість навчальним обладнанням, навчально-методичним комплексом, засобами навчання, необхідними для виконання освітньої програми.

6.6 Відповідність навчально-методичного комплексу профілю кабінету, вимогам освітнього стандарту і освітніх програм.

6.7 Наявність комплексу дидактичних матеріалів, типових завдань, тестів, самостійних і контрольних робіт та інших матеріалів для діагностики якості навчання і освітнього процесу (за профілем кабінету).

6.8 Забезпечення підручниками, дидактичним, роздатковим матеріалом відповідно до освітньої програми.

6.9 Відкрите і наочне надання студентам мінімально необхідного змісту освіти і вимог до рівня обов’язкової підготовки (стандарту освіти).

6.10 Відкрите і наочне надання студентам зразків виконання вимог обов’язкового стандарту.

6.11 Забезпечення студентів комплектом типових завдань, тестами, контрольними роботами для діагностики виконання вимог базового і підвищеного рівнів освітнього стандарту.

6.12 Наявність стендового матеріалу навчального кабінету: рекомендацій для студентів щодо проектування їх навчальної діяльності, з виконання програми розвитку умінь і навичок, з організації і виконання домашніх завдань, з підготовки до різних форм навчально-пізнавальної діяльності (практикум, семінар, лабораторна робота, тестування, залік, співбесіда, екзамен тощо).

6.13 Наявність розкладу роботи навчального кабінету з обов’язкової програми, факультативних занять, програми додаткової освіти, індивідуальних занять з відстаючими, з обдарованими студентами, консультацій тощо.

Для реалізації даних вимог необхідно керуватися відповідною нормативною базою, мати в кабінеті відповідну документацію.

7 Необхідна документація

7.1 Паспорт навчального кабінету (лабораторії).

7.2 Перелік наочних посібників, роздаткового матеріалу.

7.3 Правила охорони праці в навчальному кабінеті.

7.4 Журнал проведення інструктажу.

7.5 Графік роботи навчального кабінету (лабораторії).

7.6 Акт прийому навчального кабінету адміністрацією навчального закладу.

7.7 План роботи кабінету на навчальний рік.

7.8 План роботи гуртка.

ЛІТЕРАТУРА

Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу / МОЗ України. — К., 1998. — 34 с.

Основи охорони праці: Підручник. 21-е видання, доповнене та перероблене. /К. Н. Ткачук, М. О. Халімовський, В. В. Зацарний, Д. В. Зеркалов, Р. В. Сабарно, О. І. Полукаров, В. С. Коз’яков, Л. О. Мітюк. За ред. К. Н. Ткачука і М. О. Халімовського. — К.: Основа, 2006 — 448 с.

Грибан В. Г., Негодченко О. В. Охорона праці: навч. посібник. [для студ.вищ. навч. закл.] / В. Г. Грибан, О. В. Негодченко — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 280 с.

Коржик Б.М., Иванов В.Н., Дейнега В.И., Дмитриев С.Л. Охрана труда напредприятиях, в организациях и фирмах. –Х.: Консульт, 2007. -216с.

Баблук В.А., Гогіташвілі В.В. Охорона праці в будівельній галузі. –К.:Будівельник, 2006. -158 с.

Основи охорони праці: Навчальний посібник /За ред.. проф.. В.В.Березуцького. –Х.: Факт, 2005. -480 с.

Жидецький В.Ц., Джигірей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. Львів: Афіша, 2006. -349 с.

Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності:Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2006. -320 с.

Основи охорони праці. Лабораторний практикум. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України /За ред.. проф. Б.М. Коржика. –Харків: ХДАМГ, 2008. -105 с8

Пчелинцев В.А., Коптев Д.В., Орлов Г.Г. Охрана труда в строительстве. –М.: Высшая школа, 1991. -271 с.

Охрана труда: Учебник для студентов вузов /Б.А. Князевский, П.А. Долин и др., Под. Ред. Б.А. Князевского. –М.: Высшая школа. 1982. -311 с.

Инженерные решения по охране труда в строительстве /Под ред. Г.Г. Орлова. –М.: Стройиздат, 1985. -278 с.

Орлов Г.Г. Охрана труда в строительстве. –М.: Высш. шк., 1984. -343 с. производственных помещениях, на рабочем месте, требования относительнобезопасности технического оборудования и технологических процессов, мероприятия и средства по предупреждению действия на человека опасных и вредных факторов.

Додаткова

ДСТУ 2228-93. Системи оброблення інформації. Підготовлення і оброблення даних. Терміни та визначення.

ДСТУ 2293-93. Система стандартів безпеки праці. Охорона праці. Терміни та визначення.

ДСТУ 2481-94. Системи оброблення інформації. Інтелектуальні інформаційні технології. Терміни та визначення.

ДСТУ 2482-94. Системи оброблення інформації. Комп’ютерні технології навчання. Терміни та визначення.

ДСТУ 2574-94. Системи оброблення інформації. Дисплеї візуальні. Терміни та визначення.

ДСТУ 2844-94. Програмні засоби ЕОМ. Забезпечення якості. Терміни та визначення.

ДСТУ 2853-94. Програмні засоби ЕОМ. Підготовлення і проведення випробувань.

ДСТУ 2860-94. Надійність техніки. Терміни та визначення.

ДСТУ 2869-94. Системи оброблення інформації. Обладнання периферійне. Терміни та визначення.

Атестація та паспортизація потенційно-небезпечних об’єктів [Текст] Конспект лекцій для здобувачів другого (магістерського) рівня галузі знань 26 «Цивільна безпека» спеціальності 263 «Цивільна безпека» денної та заочної форм навчання / уклад. В.І. Федорчук-Мороз. – Луцьк: Луцький НТУ, 2016. – 34с.

Комп’ютерний набір В.І. Федорчук-Мороз

Редактор В.І. Федорчук-Мороз

Підп. до друку _______. Формат 60х84 / 16. Папір офс. Гарн. Times New Roman. Ум. друк. арк.__. Обл.-вид. арк. __. Накладом 100 прим. Зам. №_____

Редакційно-видавничий відділ

Луцького національного технічного університету

43018 м. Луцьк, вул. Львівська, 75

Друк – РВВ Луцького НТУ




Похожие работы:

«УДК 681.3.06 Бессалов А.В. Построение кривой Эдвардса на базе изоморфной эллиптической кривой в канонической форме Получены условия существования канонических кривых, изоморфных кривым в форме Эдвардса...»

«Монгол Улсын Засгийн газрын 2011 оны 95 дугаар тогтоолын хавсралтГАЗАР ХДЛЛТИЙН ГАМШГААС ХАМГААЛАХ НДЭСНИЙ ЧАДАВХИЙГ БЭХЖЛЭХ ТЛВЛГНИЙ БИЕЛЭЛТ 2014 оны 1 дгээр сарын 3-ны др д/д Ажил, чиглэл Хугацаа Хариуцах байгууллага Гйцэтгэл Биелэлт /хувиар/ 1 Нийслэлийн газар хдллтийн бичил мужл...»

«Установите соответствие между типом реакции и уравнением, по которому она протекает.ТИП РЕАКЦИИ УРАВНЕНИЕ РЕАКЦИИА) соединения, эндотермическая 1) 3Fe + 2O2 = Fe3O4Б) соединения, экзотермическая 2) C3H8 + 5O2 = 3CO2 + 4H2OВ) обмена, обратимая 3) CH3Cl + KOH = CH3OH + KClГ) обмена, необратимая 4) HCOOCH3 + H2O = HCOOH + CH3OH5) Н2 +...»

«Утверждаю Директор школы _ 200 г. ИНСТРУКЦИЯ о мерах безопасности при выполнении упражнений по стрельбе из пневматического оружия во время занятий в кружке Стрелок I. Общие положения1. Занятия и стрельбы в тире проводятся в соответствии с расписанием занятий и планом кружковой работы. На занятия учащиес...»

«Довідник Літературне читання І розділ. ТВІЙ ДРУГ І ПОМІЧНИК КНИГА. Сама головна в країні знань книга – це підручник. Підручник треба обгорнути, для записок мати окремий зошит або записник, який можна завжди тримати під рукою.Щоб зберегти підручник на...»

«Словарь русских фамилий учащихся и работников МБОУ Ханты-Мансийского района "СОШ п.Горноправдинск" 2011-1012 учебный год Сост. Куничник М.В. А Абрамов (Абрамова) — распространённая русская фамилия высокого происхождения  от крестильного библейского имени Авраам отец народов (др. евр.) (Русс...»

«Звезда народного акына Нурпеис Байганин родился в 1860 году в местечке Суликти Темирского района в семье Байганы и Умит. Отец Нурпеиса Байгана пас овец крупных баев Барсая и Досжана. Мать Нурпеиса Умит, женщина очень красивая, умная, сочетающая и красоту личности, и ум, была известной в народе певицей и исполнительницей...»

«Эффективно ли зерно белого люпина в составе комбикормов для животных и птицы без тепловой обработки? Подобед Л.И. доктор с.-х. наук, профессор, Подобедов А.В.директор по развитию ООО "Термобоб Мичуринск", А.П. Полтинин генеральный директор ООО "Термобоб Мичуринск" Мониторинг развития от...»

«Учебный план по техникеБЕЛЫЙ ПОЯС (Нет Кю)А) ТЕХНИКА Kihon (основы) Tachikata (позиции) Heisoku Dachi, Musubi Dachi, Heiko Dachi, Shizen Dachi (Sotohachiji Dachi), Uchihachiji Dachi, Sunchin Dachi, Moroashi Dachi, Zenkutsu Dachi, Kiba Dachi, Tsuruashi Dac...»

«Виховна година на тему ”Подоріж у країну Квітландію“. 2-А клас Класовод: Шиманська М. С. Тема: Подорож у країну Квітландію. Мета: навчити школярів помічати красу рослинного світу, а також ознайомити з естетичним впливом квіток на людський організм. Зас...»

«ТЕМА 7. СРЕДСТВА И МЕТОДЫ ОБОСНОВАНИЯПЛАНОВЫХ РЕШЕНИЙ7.1. Процесс и методы принятия решений в организации.7.2. Условия эффективности принимаемых решений в организации.7.3. Традиционные методы принятия плановых решений.7.4. Новые методы обоснования рациональных...»

«Валатоўская Н.А. Беларускі дзяржаўны універсітэт, Рэспубліка Беларусь Асаблівасці НАМІНАЦЫІ страў з варанай бульбы ў беларускай і ўкраінскай ДЫЯЛЕКТНЫХ мовах Назвы страў складаюць даволі вялі...»

«Тема 1. Задачі на знаходження суми. 453263013462000 412178497056600 3962624235423001. Петрик назбирав 5 яблук,а Іра 4 яблука. Скільки всього фруктів назбирали діти? 144333161297002.Тато забив 8 цвяхів,а син – 2 цвяхи. Скільки всього цвяхів забили тато з сином? 4146550184150003. На дереві сиділо 6 шпаків і 4 синички. Скі...»

«ГОРЯЧОВА О.О. кандидат техн. наук, доцент ПУЕТ, м. Полтава РЯБОКІНЬ О.В. Магістр ПУЕТ, м. ПолтаваТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ТОМАТОПРОДУКТІВ Концентровані томатопродукти являють собою томатну масу, звільнену від насіння і шкірки і уварену...»

«Алиса ПротасПОГОВОРИ СО МНОЙДействующие лица: АГНИЯ СВЕТЛАНА – мать Агнии МАРТА ПАМЕЛА – мужчина 37 лет, переодетый в женщину ОСИП АКТ ПЕРВЫЙ сомнительный Квартира в спальном районе. Агния лежит на диване в комнате, смотрит в потолок. Из соседней комнаты доноситься шум телевизора и шаги Свет...»

«МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИРЕСПУБЛИКИ КАЗАХСТАННАЦИОНАЛЬНЫЙ ЦЕНТР ТЕСТИРОВАНИЯКНИЖКА-ВОПРОСНИК 5114925194310Сектор 5Вариант: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 6...»

«520636581915 Управление спорта и туризма Гродненского облисполкома ОО "Федерация футбола Гродненской области" Чемпионат Гродненской области по футболу 2017 год-1070610151130 Информация о командах Команда Представитель Телефон Адрес и мес...»

«"УТВЕРЖДАЮ" Исполнительный директор Федерации дзюдо Республики Татарстан С.А. Штурбабин "_" _ 2017 г.КАЛЕНДАРНЫЙ ПЛАН (ПРОЕКТ)СПОРТИВНО-МАССОВЫХ МЕРОПРИЯТИЙ ПО ДЗЮДО В РЕСПУБЛИКЕ ТАТАРСТА...»

«Морские экспедиционные исследования, проведенные организациями Росгидромета в 2012 году ФГБУ "Арктический и антарктический научно-исследовательский институт" Работы Высокоширотной арктической экспедиции и дрейфующих станций В 2012 году Высокоширотная арктическая экспедиция...»

«СПА-отель "Русский Дом Дивный 430390" (Пансионат Мосэнерго) АГЕНТСКИЙ ДОГОВОР №_ г. Сочи"_"_ 2017 г.ООО "СПА-Курорт", именуемое в дальнейшем "Принципал", в лице директора Масленниковой Регины Эдмундовны, действующего на основании Устава с одной стороны,, именуемое в дальне...»

«HYPERLINK http://rukavichka.blox.ua/2010/01/Vinochok-krasa-i-oberig.htmlВіночок краса і оберіг Заплету віночок купальська пісня Заплету віночок, заплету шовковий на щастя, на долю, на чорнії брови.(2) Та й пущу віночок на биструю воду на щастя, на долю, на милого вроду.(2) Ой полинь, віночку, прудко за водою на...»

«Базові цілі та принципи публічної політики  Економічний розвиток, фінансова стабільність, ефективна ринкова економіка неможливі без довіри між суб'єктами ринкових відносин і довіри до держави.Ми, Міністри, що були призначені до Уряду за принципом фаховості і неупередженості, єдиною метою яких є робота на благо України, готові продовжити...»

«АРБИТРАЖНЫЙ СУД ГОРОДА МОСКВЫ (ул. Большая Тульская д.17, Москва, 115191) Истец: Барышева Татьяна Васильевна жителя города Москвы, Абориген Руси, гражданка СССР, житель колонии "Российская Федерация", которая является физическим лицом, не принявшая ИНН и гражданство РФ адрес: 1...»

«О Государственной программе Информационный Казахстан 2020 и внесении дополнения в Указ Президента Республики Казахстан от 19 марта 2010 года № 957 Об утверждении Перечня государственных программ Ук...»







 
2017 www.li.i-docx.ru - «Бесплатная электронная библиотека - различные ресурсы»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.